22 травня як продовження масштабного святкування Дня філолога в актовому залі ІФНТУНГ вдруге відбувся конкурс краси, грації, таланту та інтелекту «Міс переклад – 2025».
Перед початком конкурсу ведучі (студент третього курсу Володимир Галюк та студентка п’ятого курсу Аліна Глинянюк) оголосили хвилину мовчання, щоб вшанувати світлу пам’ять військовослужбовців, які віддали життя за Україну, а також усіх мирних жителів, які стали невинними жертвами цієї жорстокої війни.
Захід розпочався із вітального слова ректора ІФНТУНГ Ігоря Чудика, який також вручив грамоти студенткам спеціальності «Філологія» за перемоги у Міжнародному мовно-літературному конкурсі імені Т. Шевченка (студентці групи ГФ-24-1 Анастасії Насадюк) та студентській науковій конференції (студенткам групи ФІЛ-22-1 Аліні Гнатюк, Тетяні Павлісяк, Ользі Бражиненко, Роксолані Василик, Тетяні Олейко).
З вітальним словом до присутніх звернулася завідувачка кафедри філології та перекладу Мар’яна Штогрин. Вона побажала успіхів учасницям конкурсу, а також скористалася нагодою, щоб привітати із днем народження одну із членів журі конкурсу – доцентку кафедри філології та перекладу Оксану Рібу-Гринишин. Крім того, Мар’яна Володимирівна вручила нагороду переможниці інтелектуального змагання на знання нового українського правопису – студентці групи ГФ-24-2 Тетяні Бойчук – та оголосила переможців креативного конкурсу студентських TikTok-відео.
Перед представленням учасниць конкурсу прозвучала пісня «Хто, як не ти» у виконанні студентки четвертого курсу Марії Журавчак.
А далі відбулося знайомство із учасницями, з їхнім внутрішнім світом – мріями, захопленнями, талантами та індивідуальністю – у конкурсі під назвою “Me, Myself and I”.
За титул «Міс переклад» змагалися:
– студентки першого курсу Анастасія Насадюк (чий девіз слова Джорджа Стейнера: «Без перекладу ми б жили в провінціях, які межують з мовчанням») та Тетяна Бойчук (для якої “Міс переклад” – це бути берегинею точності та натхнення, що криється в кожному слові).
– студентки другого курсу Вероніка Вінтонюк (яка переконана: переклад – це мистецтво не лише передати слова, а зберегти їхній настрій, смисл і культуру) та Юлія Фіцак (девіз якої «Точність у словах – міст до взаєморозуміння»).
– студентки четвертого курсу Соломія Косович (для якої “Міс переклад” – це не просто змагання, а свято перекладацького мистецтва. Студентка прагне показати себе гідною представницею професії, втілити образ перекладача-супергероя) та Христина Петрюк (яка обрала переклад, бо вірить, що саме мова відкриває нові світи).
Крім цього, був вихід у ділових костюмах «Interpreters wear Prada» та традиційне інтерв’ю з учасницями «Shake your brain».
Поки учасниці готувалися до кожного з конкурсів та поки журі приймало рішення, котра учасниць є гідною титулу, глядачі побачили запальний танець у виконанні студентів групи ГФ-24-2, почули пісні «Лови момент» у виконанні Марії Журавчак та «Там, де ми є» у виконанні студентів групи ГФ-24-1 та відповідали на питання ведучих.
І ось настав час підбивати підсумки. Спершу присутні у залі визначили міс глядацьких симпатій. Найбурхливіше підтримували Соломію Косович, яка й отримала титул.
Після цього представники журі – заступник директора Інституту гуманітарної підготовки та державного управління Богдан Гривнак та доцентка кафедри філології та перекладу Оксана Ріба-Гринишин – передали ведучим конверт із іменами переможниць.
Настала хвилююча мить… ведучі майстерно тягнуть час … і оголошують, що віце-міс переклад – 2025 стала … Соломія Косович, яка була приємно здивована здобуттям одразу двох титулів.
Ну а головний титул «Міс переклад – 2025» здобула студентка четвертого курсу Христина Петрюк.
Щиро вітаємо наших переможниць і бажаємо їм у житті ще багато таких приємних і хвилюючих, насичених позитивними емоціями моментів і звичайно ж нових здобутків та перемог!
Висловлюємо подяку за активну участь в організації конкурсу доцентові кафедри філології та перекладу Мирославі Венгринюк, яка стала справжньою натхненницею цього заходу, та за сприяння у його проведенні ректорові університету Ігореві Чудику та заступнику директора Інституту гуманітарної підготовки та державного управління Богданові Гривнаку.
