160 років минуло з тих пір, як на широкий загал вийшла пісня, якій судилося стати Славнем України, мелодію якої нині чув увесь світ, і слова якої пророчо виповнюються в наші дні:

«Ще не вмерли України і слава, і воля,

Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля. 

Згинуть наші вороженьки, як роса на сонці,

Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці.

Душу, тіло ми положим за нашу свободу. 

І покажем, що ми, браття, козацького роду».

Саме в цю мить українці на очах у всього світу показують взірці героїзму у виборюванні волі й правди, у виборюванні права самим бути господарями на власній землі.

Так поезія українського етнографа Павла Чубинського  стала безсмертною і увійшла в історію, хоч і не одразу здобула крила: автора було заслано в Архангельську губернію. Однак Слово, в якому дрімало зерно сили нації, проросло великою потугою, коли композитор Михайло Вербицький поклав його на музику.

Саме 10 березня 1865 року у Перемишлі, на відзначення річниці пам’яті Тараса Шевченка, цей твір прозвучав уперше.

Славнем України його проголосили 1917 року в Українській Народній Республіці, однак її поразка автоматично означала й заборону національних державних символів.

1939 р. став роком, коли Карпатська Україна офіційно затвердила свій Гімн. І це – «Ще не вмерла України ні слава, ні воля…». Він розділив долю цього державного утворення.

Задушити голос Славня намагалась влада СРСР, але він проривався на свободу не тільки в Україні: був період, коли Кубанський козачий хор виконував його як давню козацьку пісню.

І тільки зі здобуттям незалежності України Славень отримав належне йому місце та був виконаний 5 грудня 1991 р. на засіданні Верховної Ради, присвяченому Всеукраїнському референдуму та президентським виборам.

Відтоді Державний Гімн України – з нами, в будні й свята, в радості й горі, в революціях і війні… Звучатиме він і в день Перемоги, до якої держава йде крізь вогонь, біль і страждання. Бо українці точно знають, що

 «…завзяття, праця щира свого ще докаже,

 Ще ся волі в Україні піснь гучна розляже,

 За Карпати відоб’ється, згомонить степами,

 України слава стане поміж народами»!

Щороку в березні Україна вшановує пам’ять визначного поета, художника та мислителя Тараса Григоровича Шевченка. Його називають провісником нового життя, народним пророком, титаном духу, який уболівав за долю рідного народу. 

У рамках святкування 211-ої річниці від його дня народження Науково-технічна бібліотека підготувала літературно-поетичний вернісаж «Шевченка слово невмируще». Розпочав захід директор бібліотеки, професор кафедри суспільних наук Роман Пуйда, наголосивши, що сьогодні, коли наш народ героїчно дає чергову відсіч російському окупанту, вірші поета, його заклики, пророцтва актуальні, як ніколи.

Шевченкове слово лунало у виконанні студентів групи КІ-24-1  Олега Атаманюка, Дениса Дмитріва, Максима Савківа, Богдана Качурова, Андрія Ільківа, Степана Тепчука, Діани Ватаманюк.

Також присутні переглянули книжково-інформаційну виставку «Стежинами Шевченківських творів», що розкриває творчий та життєвий шлях Тараса Шевченка, його спадок як письменника і борця за волю України.

Згадували нині Кобзаря й в Інституті економіки та менеджменту з відчуттям, що Шевченко – наш  сучасник, який поруч із нами. Пару з інноваційного розвитку підприємства студенти розпочали, читаючи «Кобзар у творах Феодосія Гуменюка» (прекрасне видання "Видавництва "Софія-А", Київ, 2022).

Та, либонь, найбільший вражаючий феномен Тараса Григоровича – пророчий. Ми всі є очевидцями здійснення його слів:

«Церков-домовина 

Розвалиться... і з-під неї

Встане Україна.

І розвіє тьму неволі,

Світ правди засвітить,

І помоляться на волі

Невольничі діти!» (1845 р.)

Великий Пророк з нами і посеред нас! Працюємо, донатимо, допомагаємо ЗСУ!

Івано-Франківщина, відома своїми мальовничими краєвидами та гірськими річками, стикається з нагальною проблемою – станом мостової та дорожньої інфраструктури. З 280 мостів, що знаходяться на території області, значна частина потребує капітального ремонту або реконструкції, а дороги та об’єкти енергетичної інфраструктури потребують модернізації. Для вирішення цієї проблеми Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу, підсилений фахівцями Донбаської національної академії будівництва та архітектури,  активізує співпрацю з провідними фахівцями у сфері відновлення та розбудови інфраструктури.

Цим питанням присвячений візит  делегації з ДП «Національний інститут з розвитку інфраструктури», яка презентувала свої можливості щодо обстеження, проектування та допомоги у будівництві та укріпленні мостів та дамб. Київські науковці – директор ДП «НІРІ» Артем БЕЗУГЛИЙ, радниця директора з міжнародних питань, проф. Олена БОНДАР, начальник Центру забезпечення підприємства Віктор КОМАР, поділилися своїм досвідом та сучасними технологіями, які можуть бути застосовані для покращення стану мостової й дорожньої інфраструктури Прикарпаття, її обстеження та випробовування. Проте, НІРІ готовий співпрацювати й в інших напрямах, важливих для підготовки фахівців та науково-дослідної діяльності університету, зокрема: у сфері розроблення будівельних норм та стандартів, впровадження інноваційних матеріалів і технологій, створення безпечної дорожньої інфраструктури, екології та повторного використання відходів, економічних досліджень та розвитку людського капіталу. Інститут також має обладнання для науково-технічного супроводу.

Під час візиту делегації відбулася зустріч з ректором ІФНТУНГ Ігорем ЧУДИКОМ,  завідувачем кафедри архітектури та містобудування Олексієм ЯЩЕНКОМ, викладачами різних профільних кафедр, а також з представниками органів місцевої влади та бізнесу, зацікавленими у розвитку мостової, дорожньої та іншої критичної інфраструктури в області. На зустрічі обговорювалися питання створення платформи для підготовки висококваліфікованих фахівців, спільної реалізації інноваційних проектів та ефективного залучення грантового фінансування, що стане ключовим чинником у розбудові повоєнної України.

ІФНТУНГ презентував свої можливості у сфері відновлення інфраструктури, включаючи науково-дослідну базу, лабораторне обладнання та кваліфікований кадровий потенціал. До слова, гості мали можливість відвідати низку університетських лабораторій, Центр інноваційного розвитку й, звісно, Геологічний музей – наукову перлину ІФНТУНГ та навчально-дослідницьку базу для студентів та викладачів спеціальності «Науки про Землю».   Для посилення експертизи у сфері мостобудування, безпеки доріг та будівництва ІФНТУНГ залучатиме до співпраці фахівців ДонНАБА – структурного підрозділу університету, який має висококваліфікованих фахівців у цій сфері. Університет готовий долучитися не лише до вирішення проблем мостової та дорожньої інфраструктури регіону, але й використовувати також сучасні технології та наукові розробки для відновлення та модернізації інших інфраструктурних об’єктів.

За результатами дводенних робочих зустрічей був напрацьований та підписаний Меморандум про співпрацю між ІФНТУНГ та ДП «НІРІ», спрямований на інтеграцію сучасних технологій управління інфраструктурою з передовими інженерними дослідженнями. Планується спільна грантова діяльність, спільна розробка програм для курсів підвищення кваліфікації та освітніх програм, проведення наукових досліджень та обмін досвідом тощо. 

«Це – дуже важливий і потрібний крок, - вважає очільник університету. – Він дозволить об'єднати досвід, знання та зусилля двох провідних наукових установ України для вирішення актуальних проблем регіону». Сторони вважають, що підписаний документ – це  комплексний стратегічний план, який охоплює освітній, дослідницький та фінансовий компоненти співпраці з максимальним використанням потенціалу обох установ для розбудови повоєнної України.