Пам’ятні знаки на вшанування загиблих захисників України Марка Селиванова та Андрія Хованського урочисто відкрили нині в Івано-Франківському національному технічному університеті нафти і газу, де свого часу герої навчалися.
Університетський меморіал на фасаді головного корпусу – щоденне нагадування про подвиг українців, які ніколи не думали, що їм колись доведеться взятись до зброї, стати
воїнами і вписати свої імена в історію Батьківщини. Вони будували звичайні мирні плани, мріяли і працювали для здійснення цих мрій, але всі цивільні справи перекреслив підступний ворог. Однак він не уявляв, що і його мегаамбітні «проєкти» будуть перекреслені. І зроблять це звичайні люди, котрі ціною власного життя врятують Україну та її майбутнє.
Саме це зробили і Марк Селиванов та Андрій Хованський, котрих нині згадували їхні рідні, викладачі, друзі й ті, хто не був знайомий з ними особисто, але вдячний їм за найбільший християнський подвиг. Подвиг самопожертви заради ближнього свого. Як у краплі води можна побачити весь океан, так і в їхніх життях – вся новітня історія України. Воїни з різних куточків України – Західного і Східного регіону. Марк – родом з Луганщини, Андрій – з Івано-Франківщини, але зі спільними життєвими цінностями і цілями, що привели їх спочатку в один університет – ІФНТУНГ, а потім і на один фронт, на борню з одним ворогом.
Тепер, коли вони обоє стали на Небесну варту, їх дуже бракує тим, хто залишився. Про це з болем і тугою казали мати і тітка Андрія Хованського, з думкою про цю втрату воюють рідні Марка Селиванова, які зараз на фронті й не змогли бути присутніми особисто. Про це згадав на відкритті пам’ятних знаків ректор ІФНТУНГ Ігор Чудик, а міський голова міста Івано-Франківська Руслан Марцінків склав уклінну подяку героям, адже вони закрили своїми грудьми державу у найважчі часи, буквально від самих початків повномасштабного російського вторгнення. Марк Селиванов одразу пішов добровольцем в 49-й окремий стрілецький батальйон Збройних сил України «Карпатська Січ», а Андрій Хованський став командиром автомобільного взводу 68-ї єгерської бригади імені Олекси Довбуша. Марк загинув під Ізюмом, а Андрій – біля Курахового.
Така вона, географія великого російсько-українського зіткнення цивілізацій. Ми вчимо її тепер за щоденними воєнними зведеннями, а історія пишеться просто на наших очах. Її нові рядки з’явились сьогодні на стінах ІФНТУНГ. Вони – про два короткі, але дуже яскраві життя, про честь і гідність, про Любов, яка перемагає.
