Учотирьох серед Снігів

Вихід на вершини Вухатий Камінь та Попіван

Студенти групи КМВ 11-1:  Назар Бажалук, Степан Потяк, Тарас Гнатик

та викладач кафедри КМВ – Олег Онисько.

Ранок 25 січня. Біля Йорданського крижаного Хреста на березі гірської річечки Бистрець.

Селфі : Студенти групи КМВ 11-1 Назар Бажалук, Степан Потяк, Тарас Гнатик.

Світанок, околиця високогірного села Дземброня, 26 січня і 26 градусів нужче нуля за Цельсієм. Рушаємо до полонини Смотрич і далі наш маршрут на вершини Вухатий Камінь (1864 м. над рінем моря) та Попіван (2022 м. н.р.м.). Усі – добре вдягнуті, навіть Олег Онисько у шапці (поки сонце не піднялося).

Багатообіцяюче сонечко  в ефектному вбранні

Степанові Потяку  приємно потепліло, адже ці гори знані йому з дитинства. Правдешній Гуцул.

Вухатий камінь, або Кам’яне Вухо – назва, що вочевидь пов’язана і з кам’яною грядою на крутому схилі гори. Та й на самій вершині – теж  скелі.

Зараз усім стане парко, адже підйом на Вухатий Камінь доволі крутенький

Усі чотири кінцівки наполегливо працюють!)

Зверху (це ще не вершина Вухатого) не тільки  мандрівники виглядають,  як   іграшкові фігурки, але й  скельні  виступи позаду – так наче звичайні сніговики (і не скажеш, що то - кам’яна гряда, де зроблено групове фото)

Іноді краще рухатися бічним підтюпцем, щоб якось утриматися на абсолютно твердій сніговій основі, де майже неможливо залишити слід від протектора. 

Олег Онисько: «Чи не пора придбати толкове зимове спорядження!?»  

Останні метри перед вершиною

Назар Бажалук  - Найкраще екіпірований, завжди веселий і дуже рухливий.

Групове фото на  «Вухатій» вершині :