В березні 2023 виповнюється 209 років з дня народження поета, письменника, художника та просто великого українця Т. Г. Шевченка.
Сьогодні хотілося читати Шевченка, вийшовши за рамки стереотипів про нього як мученика, що в більшості з нас сформовані наративами страждання, що пронизує більшість Тарасових творів, обов'язкових до вивчення в межах шкільної програми.
І ми це зробили. Так важливо було саме сьогодні (09.03.2023) поміж повітряних тривог і ракетних атак відкрити для себе Шевченка як того, хто запалює до перемоги. А ми мільйоноголосим хором (хто стиха, хто вголос, хто подумки) промовляли у відповідь Тарасовими словами. І кожен виголошував з нього щось своє, що найбільше відгукувалося і серці в ту хвилину.
Тарас Шевченко в своїх віршах встановив такі високі стандарти мистецтва та літератури, які ніхто ще не перевершив. У своїх творах Кобзар використовував українську мову, щоб продемонструвати її багатство та потенціал, і показати, що вона може бути достойним засобом вираження духовних цінностей народу.
Поет не тільки зробив свій внесок до формування мови, але й допомагав їй у становленні та розвитку, а також боровся за її визнання та повагу. То ж це й стало квінтесенцією пари (09.03.2023) групи ФНА-22-1 з проф. Ліліана Гораль, доцентами Віра Шийко та Світлана Король, на якій всі декламували вірші та уривки з творів. Кожен читав, що йому близьке з Шевченка; і було дуже гармонійно, хоробро, драйвово... і з волею до перемоги. Актуально, як ніколи, душевно та трепетно звучали «Сон», «Мені однаково», «На великдень, на соломі», «І мертвим, і живим, і ненародженим...», «Не так тії вороги», «Заповіт».
Борітеся – поборете! Вам Бог помагає!
#ІФНТУНГ #ІЕМ #Кафедра_фінансів_ІФНТУНГ #Наш_Шевченко
В пості використано рисунок Юрія Журавля