20 серпня свій славний 80-річний ювілей відзначає Степан Андрійович Чеховський — професор, науковець, педагог, організатор і, передусім, Людина, яка понад пів століття свого життя присвятила рідному університету.
Степан Андрійович — випускник Івано-Франківського інституту нафти і газу. У 1969 році, здобувши фах за спеціальністю «Електрифікація і автоматизація гірничих робіт», він розпочав трудовий шлях майстром з телемеханіки виробничого управління «Івано-Франківськгаз», а вже наступного року пов’язав свою долю з університетом, ставши асистентом кафедри автоматизації виробничих процесів.
Від асистента до професора, від викладача до декана та проректора — таким є його багатий професійний шлях, позначений невтомною працею, відповідальністю та відданістю університетській справі. У різні роки Степан Андрійович очолював кафедри, був деканом факультету автоматизації та електрифікації, деканом факультету електрифікації та інформаційно-вимірювальних технологій, а впродовж 2006–2014 років працював проректором з науково-педагогічної роботи.
Вагомим є і науковий доробок ювіляра. Його дослідження у сфері вимірювальної техніки, контролю та автоматизації стали основою для підготовки цілої плеяди молодих науковців. Під його керівництвом захистили кандидатські дисертації вісім науковців. Особливу гордість Степана Андрійовича становлять його учениці — Наталія Піндус, Надія Габльовська та Наталія Клочко, які продовжують науково-педагогічні традиції свого наставника та нині працюють доцентами університету.
Та, мабуть, найцінніший внесок Степана Андрійовича — не лише у наукові праці, посади чи організаційні рішення. Це люди, яких він навчав, виховував, підтримував і надихав. Його професійна мудрість, вимогливість, принциповість і водночас людяність залишили помітний слід у долях багатьох колег та учнів.
Навіть перебуваючи на заслуженому відпочинку, Степан Андрійович не пориває зв’язку з рідним університетом. Його поради, досвід і добре слово й сьогодні допомагають кафедрі інформаційно-вимірювальних технологій та енергетичного менеджменту, навчально-організаційним підрозділам і колегам. Це свідчить про особливу рису ювіляра — залишатися вірним справі, якій присвятив життя.
Шановний Степане Андрійовичу!
У цей прекрасний ювілей прийміть найщиріші слова вдячності й поваги за Вашу багаторічну працю, за професіоналізм і мудрість, за вагомий внесок у розвиток університету, науки й освіти, за Вашу людяність та відданість рідній Alma Mater.
Бажаємо Вам міцного здоров’я, душевного тепла, родинного затишку, добробуту, невичерпної енергії та життєвого оптимізму! Нехай поруч завжди будуть рідні й дорогі серцю люди, нехай кожен день дарує приємні зустрічі, добрі новини та радість від спілкування з колегами, учнями й друзями.
Нехай багаторічна праця повертається до Вас вдячністю людей, яких Ви навчали й підтримували, а Ваші знання та досвід ще довгі роки служать на благо університету й нових поколінь науковців.
Від усього серця бажаємо Вам миру, благополуччя, бадьорості духу, світлих і щасливих років та віри у Перемогу України!
З ювілеєм Вас, шановний Степане Андрійовичу!
Многая і благая літа!