У рамках Міжнародної науково-технічної конференції «Проблеми та перспективи транспортування та зберігання енергоносіїв», присвяченої 60-річчю кафедри транспортування та зберігання енергоносіїв, відбулася серія панельних дискусій, що стали майданчиком для обговорення критично важливих питань для енергетичного сектору України. Особливий акцент було зроблено на актуальності цих тем у контексті переходу до альтернативних джерел енергії, що набуває все більшого значення в умовах глобальних енергетичних трансформацій, посилених війною та прагненням до енергетичної незалежності.
Обговорення теми “Трубопровідний транспорт нафти та нафтопродуктів в умовах військового стану та енергетичних викликів” за участі Василя ГУКА (начальника департаменту експлуатації нафтопроводів), Ігоря НАЗАРЕНКА (директора з інформаційних технологій), Івана ГАВРИЛЮКА (начальника відділу головного енергетика департаменту експлуатації нафтопроводів) та Андрія ФІГУНА (начальника ЛВДС “Броди”) яскраво продемонструвало нагальну потребу адаптації традиційної інфраструктури. В умовах, коли світ поступово відмовляється від викопного палива, а Україна ще й зіштовхується з військовими викликами, критично важливо забезпечити стабільність постачань. Дискусія сфокусувалася на тому, як існуючі нафтопроводи можуть продовжувати функціонувати в умовах непередбачуваності, а також на потенційних напрямках їхньої модернізації у довгостроковій перспективі. Хоча основним фокусом було традиційне паливо, порушені питання безпеки, ефективності та стійкості інфраструктури безпосередньо корелюють з майбутніми потребами у транспортуванні енергоносіїв.
Тема “Робота ГТС України в умовах "нульового" транзиту та воєнного стану”, розглянута Владиславом МЕДВЕДЄВИМ (в. о. генерального директора ТОВ «Оператор ГТС України»), Юлією ЧЕРМАЗОВИЧ (директором з управління персоналом), Сергієм ТУРЧАКОМ (головою Об’єднаної Профспілкової організації), Андрієм ДАЦЮКОМ (директором з диспетчеризації) та Василем КОСТІВИМ (головним інженером Карпатського ЛВУМГ), стала центральною в контексті переходу до альтернативних джерел. Зменшення, а згодом і повне припинення транзиту російського газу через Україну створює безпрецедентні виклики, але й відкриває вікно можливостей для реформування ГТС. Це не лише про пошук нових джерел газу для внутрішнього споживання, але й про потенційне використання існуючої інфраструктури для транспортування водню, біометану тощо. Дискусія підкреслила необхідність стратегічного бачення та інвестицій у модернізацію, що дозволить ГТС не лише вижити, а й стати ключовим елементом нової, декарбонізованої енергетичної системи України та Європи.
Панель “Альтернативні напрямки розвитку газорозподільчих мереж України”, на якій виступили Іван БЕЛЬБАС (в.о. голови правління АТ "Львівгаз"), Руслан СИЧ (радник голови правління АТ "Львівгаз""), Валерій КУЛІЙЧУК (начальник управління з персоналу Вінницької філії ТОВ ГРМУ) та Андрій Леонов (начальник відділу з навчання Вінницької філії ТОВ ГРМУ), безпосередньо стосувалася інтеграції альтернативних енергоносіїв у локальні мережі. Газорозподільчі мережі забезпечують етап доставки енергії до споживача. Їхня адаптація до роботи з біометаном, воднем або їхніми сумішами є життєво важливою для децентралізації та декарбонізації енергопостачання. Обговорювалися технічні аспекти адаптації, необхідність відповідного законодавства, а також питання навчання персоналу.
Тема “Актуальні питання функціонування, оптимізації та розвитку газотранспортних систем і підземних сховищ газу в контексті енергетичних викликів та інновацій” за участю Любомира САЛОВСЬКОГО (начальника департаменту диспетчеризації), Дениса КОНДРАТЬЄВА (керівника групи аналізу результатів діагностування, філії «Техдіагаз» АТ «Укртрансгаз»), Володимира ВОЛОВЕЦЬКОГО (начальника науково-технічного відділу підтримки експлуатації ПСГ), Олександра ЛЕВІНА (провідного інженера відділу підтримки експлуатації ПСГ) та Дмитра ДУБРОВА (провідного інженера відділу наукового супроводу експлуатації пластових систем ПСГ) доповнила попередні дискусії, зосередившись на стратегічному управлінні. Підземні сховища газу (ПСГ) є ключовим елементом енергетичної безпеки, і їхня роль може змінитися в умовах переходу. Обговорювалися питання оптимізації їх роботи, інтеграції інноваційних технологій, а також підвищення надійності системи. Це підкреслює, що навіть при поступовій відмові від викопного газу, інфраструктура ПСГ може бути адаптована для підтримки стабільності енергосистеми майбутнього.
Завершальна тема “Синергія науки та виробництва: досягнення кафедри, напрямки партнерства та шляхи подолання сучасних викликів”, яку висвітлили Ярослав ДОРОШЕНКО (професор кафедри транспортування та зберігання енергоносіїв ІФНТУНГ), Станіслав ГРИГОРСЬКИЙ (доцент кафедри), Василь ЗАПУХЛЯК (завідувач кафедри) та Денис СЕРЕДЮК (начальник центру наукового забезпечення вимірювань об’єму та об’ємної витрати газу ДП “Івано-Франківський науково-виробничий центр стандартизації, метрології і сертифікації”), узагальнила загальну ідею конференції. Перехід до альтернативних джерел енергії та адаптація існуючої інфраструктури неможливі без тісної співпраці академічної спільноти та виробничих підприємств. Це стосується розробки нових технологій, підготовки кваліфікованих кадрів, проведення досліджень щодо безпечного та ефективного транспортування нових енергоносіїв.
Теми додаткового дня конференції – «Збір і підготовка вуглеводнів до транспортування», «Магістральний трубопровідний транспорт нафти і газу», «Розподіл та постачання газу та нафтопродуктів! І «Трубопровідний транспорт у умовах енергетичного переходу» об’єднали науковців і практиків галузі в баченні окресленої проблематики, а загалом панельні дискусії на Міжнародній науково-технічній конференції чітко продемонстрували, що майбутнє трубопровідного транспорту в Україні тісно переплітається з переходом до альтернативних джерел енергії. Незважаючи на поточні виклики, пов'язані з ввоєнним станом та необхідністю підтримки функціонування існуючої інфраструктури, український енергетичний сектор активно шукає шляхи адаптації та трансформації, де ключовими напрямками є:
модернізація та перепрофілювання існуючих трубопровідних систем ,
інтеграція наукових розробок та інноваційних рішень у виробничі процеси,
кадрова підготовка та підвищення кваліфікації спеціалістів для роботи з новими технологіями,
створення сприятливого законодавчого та регуляторного поля для розвитку галузі.
Ці дискусії підкреслили, що Україна, навіть у складних умовах, прагне не лише відновити свою енергетичну безпеку, а й стати важливим гравцем у європейській зеленій енергетиці, використовуючи свій значний потенціал та інфраструктуру для підтримки світових трендів декарбонізації.
