Роман Сав’юк (ІЕМ)

Ім’я Романа Сав’юка, студента Інституту економіки та менеджменту ІФНТУНГ (група ЕК-17-1) стало відоме широкому загалу не так давно у зв’язку з цікавим винаходом – технологією виробництва крафтового паперу з сухостою борщівника Сосновського. Про те, що тепер стає можливим із користю для довкілля й вигодою для промисловості виготовляти пакувальний матеріал із шкідливого бур’яну, заговорили й преса, й телебачення. Цінність такої розробки дійсно неабияка. Втім, значно  більшим здобутком видається мистецтво плекання в стінах Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу справжніх талантів, котрі потребують до себе уваги й підтримки на початках наукової, винахідницької діяльності.

Саме таку підтримку у своїх пошуках отримав Роман Сав’юк, коли взявся реалізовувати свою мрію – знайти спосіб зекономити промислову деревину (а значить, зберегти якусь часточку природи) за рахунок рослинного непотребу. База для таких дослідів була у Львівській політехніці (тільки це – далеченько); в Прикарпатському національному університеті ім. В.Стефаника (проте виявилося неможливим). Але в рідному ІФНТУНГ ідею студента підхопили й, що називається, допомогли поставити на крило. І ось буквально за пару канікулярних місяців в одній з університетських лабораторій було проведено досліди й отримано результати, які, цілком вірогідно, відкриють в Україні нову сторінку  розвитку технологій, що зберігають довкілля.

Роман захоплено розповідає про перспективи винаходу й з великою вдячністю згадує допомогу своїх кураторів – проректора з наукової роботи ІФНТУНГ І.І.Чудика, завідувачки  кафедри прикладної економіки ІЕМ доцентки У.Б.Бережницької, завідувачки кафедри хімії ІПНТ професорки М.С. Полутренко, доцентки кафедри хімії Г.М.Грицуляк та асистента кафедри хімії А.О.Коцюбинського.

Спільна праця дала свої перші плоди. Оскільки Україна є учасницею виставки Expo-2020 в Дубаї (ОАЕ), яку було перенесено на 2021 рік, на неї було представлено й розробку ІФНТУНГ, тож незабаром очікується вихід друком збірника «Innovative Products», де буде репрезентовано й результати наукових пошуків прикарпатців.

Не можу не спитати у Романа, як так сталося, що він свого часу зробив вибір не на користь фаху хіміка, до якого має очевидний хист, а вирішив стати економістом і вступив саме до ІФНТУНГ. На що в юнака – проста відповідь: це прогресивно й тут багато можливостей. Його досвід найкраще це підтверджує! Крім того, обрана спеціальність відкриває чимало різних шляхів – і в комерцію, і у виробництво, і у фінансовий сектор…

Вибір великий, але Роман наразі остаточно не визначився, а намагається втілити в життя свої плани в усіх сферах, що його цікавлять. Приміром, зараз бере участь у проекті Івано-Франківської міської ради «Молодь і влада»  - йому хотілося б попрацювати в Департаменті економічного розвитку, екології та енергозбереження. А ще очолив ініціативну групу, яка намагається розгорнути на Надвірнянщині навчання молоді й дітей правильному поводженню з побутовими відходами й популяризувати туристичні принади рідного краю. Для цього беруть участь у проекті Міжнародної організації з міграції «Долучайся, взаємодій, створюй: молодь за розвиток згуртованих і сталих громад» під патронатом Посольства Великої Британії. Скільки годин у його добі? Хіба не 24? Коли ж іще встигає добре вчитися?

Роман Сав’юк лиш сміється: «Просто ділю роботу на часточки. Та й насправді все помаленьку рухається». Журиться, що події пригальмовує пандемія.

Ну, якщо це – помаленьку?... Чого ж нам сподіватися від нього далі? Мабуть, варто чекати нових ідей та їхньої креативної реалізації. Недарма ж юнак любить повторювати слова Івана Багряного з роману «Тигролови»: «Сміливі завжди мають щастя». Сміливості не бракує і йому. Тож побажаємо Романові ще й доброї фортуни!