Недоброчесні наукові журнали: як перевірити видання перед поданням статті

Додаткова інформація

Рекомендації для аспірантів ІФНТУНГ

Вибір наукового журналу є складовою відповідального оприлюднення результатів дослідження. Від редакційних процедур, якості рецензування та умов поширення статті залежать її доступність для наукової спільноти й довіра до опублікованих результатів.

У цьому матеріалі термін «недоброчесні наукові журнали» використано як ширше описове поняття для видань, у діяльності яких виявляються порушення принципів публікаційної етики. Зокрема, йдеться про видання, які в міжнародній літературі називають predatory journals («хижацькі журнали»). Ці поняття не є повними синонімами: недоброчесні видавничі практики можуть траплятися й поза межами цієї конкретної моделі діяльності.

Наведені рекомендації допоможуть перевірити редакційні практики та заяви видавця. Висновки щодо окремого журналу мають спиратися на перевірені факти.

Які видавничі практики потребують уваги

Міжнародне консенсусне визначення predatory journals пов’язує їхню діяльність із переважанням власних інтересів над інтересами науки, поширенням оманливої інформації, неналежними редакційними процедурами, непрозорістю та нав’язливим залученням авторів. Визначення та пояснення наведено на сайті Центру досліджень наукового видавництва Ottawa Hospital Research Institute.

Для автора ризики можуть включати втрату коштів і часу, неналежне рецензування, труднощі з відкликанням рукопису та довгостроковим збереженням статті.

Водночас незнайома назва, невеликий видавець, новий журнал або окремий недолік сайту не є достатніми підставами для висновку про недоброчесність. Потрібно оцінювати сукупність обставин.

Ознаки, які потребують додаткової перевірки

Зверніть увагу, якщо редакція:

  • гарантує прийняття статті до її оцінювання;
  • обіцяє неправдоподібно коротке повноцінне рецензування;
  • наполегливо запрошує до публікації, хоча тематика журналу не відповідає вашому дослідженню;
  • заявляє про індексацію або професійне членство, які не підтверджуються незалежними джерелами;
  • не надає достатніх відомостей про видавця, редакторів або контакти;
  • повідомляє про обов’язкові платежі лише після подання чи прийняття рукопису.

Ці ознаки розглянуто в Think. Check. Submit. та рекомендаціях Ottawa Hospital Research Institute для дослідників. Вони є підставою для додаткової перевірки, а не автоматичної класифікації видання як недоброчесного.

Сім кроків перевірки журналу

1. Оцініть відповідність журналу вашому дослідженню. Прочитайте опис тематики й кілька нещодавніх статей. З’ясуйте, чи публікує журнал дослідження з вашої галузі та чи знайомі з ним науковий керівник і колеги. Для послідовної перевірки використовуйте контрольний список Think. Check. Submit..

2. Звірте назву, ISSN, видавця та адресу сайту. Порівняйте точну назву й ISSN журналу з незалежними записами, зокрема в ISSN Portal. Перевірте контактні дані видавця, склад редакційної колегії та відомості про її учасників.

Окрему увагу приділіть домену сайту. Існують сайти-клони, які копіюють назви, ISSN та оформлення справжніх журналів. Цей ризик враховано в Принципах прозорості та найкращих практик наукового видавництва.

3. З’ясуйте процедуру рецензування. Перевірте, хто оцінює рукописи, чи залучають незалежних фахівців і як ухвалюють редакційне рішення. Якщо опис нечіткий, попросіть редакцію надати пояснення.

Швидке первинне рішення редактора не тотожне повноцінному рецензуванню. Гарантії прийняття та надзвичайно короткого експертного розгляду потребують особливої уваги.

4. Перевірте заявлену індексацію в офіційних джерелах. Шукайте журнал за точною назвою та ISSN:

  • у Scopus Sources, якщо заявлено індексацію у Scopus;
  • у Web of Science Master Journal List, якщо заявлено присутність у Web of Science;
  • у DOAJ, якщо йдеться про журнал повного відкритого доступу.

Перевіряйте актуальний статус, охоплені роки та конкретну колекцію. За правилами Scopus, індексацію нового контенту можуть припинити, тоді як раніше внесені записи залишаються. Наявність старої статті в базі не підтверджує індексації нового випуску.

Логотип бази на сайті журналу, рекламний лист або обіцянка майбутнього включення не підтверджують поточного статусу видання.

5. Ознайомтеся з умовами оплати до подання. З’ясуйте повну суму, валюту, призначення платежу та момент його нарахування. Перевірте додаткові збори й можливість звільнення від оплати. Збережіть чинні умови.

Прозоре розкриття платежів належить до принципів належної видавничої практики. Сам факт плати за публікацію не свідчить про недоброчесність журналу.

6. Перевірте права автора та збереження матеріалів. Знайдіть правила щодо авторського права, ліцензій, розміщення роботи в репозитарії, виправлень і відкликання опублікованих статей. З’ясуйте, як забезпечується довгострокове збереження матеріалів у разі припинення роботи сайту.

7. Зафіксуйте результати та обговоріть вибір. Збережіть назву, ISSN, офіційну адресу журналу, посилання на записи в базах, дату перевірки й умови оплати. Обговоріть вибір із науковим керівником.

Якщо заяви редакції суперечать незалежним джерелам або важливі питання залишаються без відповіді, відкладіть подання до з’ясування обставин. За потреби розгляньте інше видання.

Що саме по собі не підтверджує якість або недоброчесність

ISSN і DOI. Вони слугують для ідентифікації, а не засвідчують якість рецензування чи достовірність змісту. На цьому наголошують Міжнародний центр ISSN та Crossref.

Відкритий доступ або публікаційний внесок. Оцінювати потрібно редакційні процедури й прозорість умов, а не лише модель доступу чи фінансування.

Відсутність у DOAJ. Каталог має власну сферу охоплення та критерії включення. Відсутність запису не є достатньою підставою вважати журнал недоброчесним.

Жоден окремий показник або перелік не замінює перевірки конкретного видання.

Перевірте відповідність публікації вимогам атестації

Належна видавнича практика та відповідність публікації вимогам атестації потребують окремої перевірки. Під час планування публікацій звіряйте їх із чинними вимогами пунктів 8–9 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 січня 2022 року № 44, та актуальними внутрішніми документами університету.

Користуйтеся сторінкою ІФНТУНГ «Правила та процедури атестації здобувачів ступеня доктора філософії» і погоджуйте публікаційний план із науковим керівником. Рекламна обіцянка редакції про «зарахування для захисту» не замінює перевірки вимог.

Якщо сумніви виникли після подання рукопису

  1. Збережіть листування, надіслані файли, умови публікації, рахунки та підтвердження платежів.
  2. Повідомте наукового керівника й співавторів. Не поспішайте виконувати нові платіжні вимоги без перевірки їхніх підстав.
  3. Якщо вирішили припинити розгляд, письмово зверніться до редакції щодо відкликання рукопису та попросіть підтвердити його статус.
  4. Перед поданням до іншого журналу з’ясуйте, чи роботу вже опубліковано, і повідомте новій редакції про попередню ситуацію.

Подальші дії залежать від статусу рукопису та обставин конкретного випадку. Додаткові поради наведено в рекомендаціях Ottawa Hospital Research Institute.

Перевіряйте видання до подання статті, передачі прав і сплати внесків. Із питаннями щодо публікаційного плану та вимог атестації звертайтеся до наукового керівника або відділу аспірантури і докторантури ІФНТУНГ: aspir@nung.edu.ua.

Інформацію та посилання перевірено 5 листопада 2026 року.