Нині, під час війни, ворог люто нищить її, як частину України: прошиває кулями разом із гарячими серцями бійців, палить вогнем злоби разом із домівками мирних жителів, намагається розтоптати загарбницьким чоботом, як топче нашу землю. Вона беззбройна, але, мабуть небезпечна для окупантів. Інакше чого б так воювати з культурним скарбом нації – народною вишивкою? Вишиванки замовляють волонтерам бійці з передової. Їх візерунками прикрашають «Байрактари». Навіть більше: самі вояки розробили разом із митцями модель… бойової вишиванки. Випадок, на перший погляд, унікальний, але не для України, де вишивку з давніх давен вважають потужним оберегом від усього злого.

Таким оберегом має стати й вишита регіональними візерунками мапа нашої держави, яку заповзялися створити науковці. Ще наприкінці 2021 року Рада молодих учених при Міністерстві освіти і науки України запропонувала колегам зробити таке вишите полотно завбільшки 3 х 5 м як символ об’єднання науковців у прагненні до відродження та зміцнення України, в бажанні змінити світ на краще. Задум полягав у тому, що в процесі вишивання мапи братимуть участь представники наукових установ зі всіх областей України. А місце їй призначено в стінах Верховної Ради.

Але після 24 лютого 2022 року життя країни пішло іншим курсом: життя багатьох людей обірвалось, а живих – змінилось докорінно. Проте ідея молодих науковців не втратила актуальності. Навпаки, нині вона набула ще вагомішого змісту. Тож, попри повітряні тривоги, обстріли й жалоби, проєкт «Наукою вишиваємо Україну» рушив уперед. Сьогодні він дістався Прикарпаття, де в Івано-Франківському національному технічному університеті нафти і газу було закладено перший хрестик на вишиваній мапі області, що стане частиною єдиного великого панно.

Місцева координаторка проєкту, очільниця молодих учених ІФНТУНГ Теодозія Яцишин, каже:

-Ідея полягає в тому, щоб згуртувати науковців не тільки на науковому полі, але й на духовному рівні. Зробити це допомагає вишивка, спадок якої нам передано з діда-прадіда. Ця акція несе в собі велику силу об’єднання, долучає до наших лав молодь.

Гість заходу, український художник, письменник, мистецтвознавець, член Національної спілки художників України та Національної спілки письменників України, лауреат Премії імені Василя Стефаника Мирослав Аронець переконаний:

-Це визначна подія. Бо українська народна вишивка як символ українства, його внутрішнього духовного стану, культури має дуже великий шлях розвитку. І нині вона стала матеріальним символом нації. За вишивкою впізнають українців. Вона неперевершена у своєму різноманітті та багатій колористиці. Навіть відомі модельєри зараз включають у свої твори елементи нашої народної вишивки. Це не тільки слава, це – душа України. Тому нинішня акція в ІФНТУНГ –  крок молодих науковців до осягнення її глибини.

Пан Мирослав розповів учасникам заходу про історію української вишивки, що сягає своїм корінням IV століття, про шлях її розвитку, розмаїття технік і регіональні особливості.

А перший хрестик на полотні, немов початок стежини завдовжки сім кілометрів барвистих ниток, проклала лауреат Премії для молодих вчених 2022 року Надія Руско.

Взагалі, вишивками нині розцвіла вся аудиторія, в якій зібрались учасники заходу. У вишиванках прийшли й студенти-члени наукового гуртка «Технолог майбутнього», яким урочисто вручили посвідчення гуртківців. Їхній керівник, професор кафедри технології захисту навколишнього середовища Любомир Челядин та завідувачка кафедри, професор Мирослава Полутренко привітали юнаків та дівчат із цим їхнім першим статусом у науці й побажали подальшого зростання на славу України. Аби був наш рідний край заквітчаний не тільки розкішною вишивкою, але й багатством талантів та великими науковими здобутками.

Любити, шанувати і плекати рідну мову – святий обов’язок кожного українця, особливо сьогодні, в такий неспокійний та нелегкий час для нашої держави.

Щороку, 9 листопада, Україна відзначає День української писемності та мови. Це свято було встановлено Указом президента України і відзначається на честь українського літописця Нестора - послідовника творців слов’янської писемності Кирила та Мефодія.

У цей день українці в різних куточках країни та світу пишуть радіодиктант національної єдності.  Цьогоріч його писали в бомбосховищах, удома й за кордоном, у школах і на робочих місцях. До написання радіодиктанту національної єдності традиційно долучилися й працівники та студенти Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу. Спільне написання диктанту відбулося за організації Науково-технічної бібліотеки університету. Текст 22-го диктанту, автором якого є українська письменниця та режисерка Ірина Цілик, був особливо зворушливим. У ньому йшлося про рідний дім, який сьогодні став для кожного українця місцем сили та справжньою незламною фортецею.

У вступному слові, перед початком заходу, перший проректор університету, професор Олег Мандрик зазначив, що тільки національна мова є головною ознакою ідентичності української нації, дає нам можливість не тільки спілкуватися, а й відчувати себе українцями. Про історію започаткування Дня української писемності та мови, традиції його відзначення розповів директор Науково-технічної бібліотеки, доктор історичних наук Роман Пуйда.

Учасниками заходу стали викладачі кафедри філології та перекладу Мирослава Венгринюк, Оксана Мельник, Наталія Литвин, студенти груп: ЕТ-22-1, ЕК-22-1, МЕ-22-1, ФІЛ-22-1,ФІЛ-22-2 та працівники Науково-технічної бібліотеки.

Присутні також мали нагоду переглянути книжково-інформаційну виставку «З любов’ю до рідного слова».