Не заживає в серці рана.
Болить у матері за сина.
Молитва слізна материна-
Не вберегла від смерті сина.
Із ночі в ніч відлуння бою:
„Мій синку, любий, я з тобою!”
Пісок розпечений в пустелі,
Гаряче сонце, сірі скелі.
Ось постріл, крики, лемент бою...
„Мій синку, любий, я з тобою!”
Знов постріл, крики, лемент, стогін...
Підрублено під корінь пагін.
Той пагін був з міцного роду.
Йому не було переводу.
Земля йому давала сили -
Всі хлібороби нею снили.
Мав чорні брови, очі сині...
За що загинув на чужині?
І де взялась та чорна сила,
Що поламала твої крила?
Чому намарно гинуть діти?
Ще довго буде лан чорніти...
Віра Кухарук