Такого свята не знайдеш в календарі інших країн, бо здається, це – суто українська історія. Вона вразила весь світ. Всі провідні інформаційні агенції дев’ять років тому вели цілодобові трансляції з Києва, куди з’їжджались люди з усієї України, аби сказати рішуче «НІ» тим, хто спробував принизити достойних і вільних людей, давши ляпаса їхнім мріям і прагненням та піднявши руку на їхнє майбутнє – на дітей.
Тоді ніхто не міг уявити, що справа закінчиться кривавим терором з боку влади, підкинутої в українське гніздо російською зозулею. Згодом ці події назвали Революцією Гідності. Бо йшлося не про економічні вимоги, не про матеріальні цінності, а саме про Честь, що зазнала упослідження, так само як і Чесність у 2004-му.
Ціна обстояної Гідності мала високу ціну – життя Небесної Сотні. Але вже незабаром стало зрозуміло: Гідність дорівнює Свободі. Бо люди з почуттям гідності виявились настільки неприйнятними для сусідньої з Україною диктатури, що та, вже не криючись, пішла в атаку.
Нині ми знову платимо високу ціну – вже за Свободу – Небесні тисячі й десятки тисяч. І знову весь світ із подивом дивиться на Україну, котра, немов Давид, стала на бій з Голіафом без вагань. Бо нашій державі не потрібні чужі статки й землі, але її Майбутнє дорівнює Гідності та Свободі.