Слава Україні! Героям слава!
Це гасло нині відоме усьому світові. Народжене на початку ХХ століття, воно набуло поширення в часі боротьби за незалежність нашої держави. І якщо раніше його пов’язували із суто націоналістичним середовищем, то тепер вся Україна – від малого до старого – вимовляє ці слова, вшановуючи щоденний подвиг героїв, які боронять Батьківщину від хижих і захланних загарбників.
Саме їм присвячено День Героїв, 23 травня. Дата, з одного боку, сумна, бо нагадує про день загибелі одного з ідеологів українського націоналізму, засновника та першого провідника ОУН Євгена Коновальця, котрий поклав своє життя на вівтар боротьби за вільну, незалежну Україну. Але, з іншого боку, вона свідчить про те, що всі спроби зламати дух нації і знищити його носіїв виявилися марними. Бо це саме той Франковий «дух, що тіло рве до бою…». Тож ми завжди пам’ятатимемо Героїв, які стояли щитом біля початків української державності, і дякуємо їхнім духовним нащадкам, котрі вже у ХХІ столітті продовжують святу справу своїх попередників.
Ми складаємо доземний уклін Героям, котрі долучилися до Війська Небесного, й молимося за перемогу тих, хто просто зараз тримає зброю в руках і кожним своїм подихом засвідчує одвічність Духа Свободи, бо
«…Він не вмер, він ще живе!
Хоч від тисяч літ родився
Та аж вчора розповився
І о власній силі йде.
І простується, міцніє,
І спішить туди, де дніє.
Словом сильним, мов трубою,
Міліони зве з собою, —
Міліони радо йдуть,
Бо се голос духа чуть»!