Круглий стіл «Дорожня карта для активації та реінтеграції вразливих груп на ринку праці» відбувся в Івано-Франківському національному технічному університеті нафти і газу.
Захід проведено в межах проєкту, що реалізується ГО «Українська Асоціація Маркетингу» за фінансової підтримки Європейського Союзу, Німеччини, Польщі, Естонії та Данії у рамках мультидонорської ініціативи Skills4Recovery, яку впроваджують Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH та Solidarity Fund PL.
Організатори заходу мали на меті формування відкритого діалогу між представниками бізнесу, органів влади, освітніх установ, громадських організацій та експертного середовища щодо активації та реінтеграції вразливих груп населення на ринку праці, розвитку інклюзивної зайнятості та посилення професійної підготовки і профорієнтації.
Модератор заходу, завідувачка кафедри підприємництва та маркетингу ІФНТУНГ та очільниця Івано-Франківського відокремленого підрозділу ГО «Українська Асоціація Маркетингу» Ірина Перевозова, зазначила:
- На ринку праці, з одного боку, бачимо гострий дефіцит кадрів, з іншого – значна кількість людей залишається поза економічною активністю. Серед них – ветерани, внутрішньо переміщені особи, особи з інвалідністю та особи старшого віку. Людей, які шукають роботу практично стільки ж скільки зайнятих. Такий дисбаланс є кричущим. Війна лише загострює цю ситуацію. Все це створює виклики для системи зайнятості населення. Маємо знайти прогалини між працівниками, яких не беруть, і роботодавцями і говорити про системну реінтеграцію людей на ринку праці.
Ірина Володимирівна провела презентацію передумов і завдань проєкту у активації та реінтеграції вразливих груп на ринку праці.
Учасники обговорили можливості покращення доступу до зайнятості для ветеранів, внутрішньо переміщених осіб, людей з інвалідністю, осіб старшого віку, жінок і молоді, які в умовах війни стикаються з підвищеними ризиками соціальної ізоляції та економічної нестабільності.
Під час панельних дискусій опрацьовувались проблемні питання та практичні рекомендації щодо:
розвитку професійної орієнтації та професійної підготовки дорослих;
підвищення доступності освітніх послуг і можливостей перекваліфікації;
сприяння працевлаштуванню та самозайнятості вразливих груп;
розвитку партнерства між бізнесом, освітніми установами та державними інституціями.
У них взяли участь представники громадських організацій, роботодавців, органів державної влади та місцевого самоврядування, центрів зайнятості, освітніх установ, а також представники ветеранських спільнот і внутрішньо переміщених осіб.
Панельна дискусія «Працевлаштування вразливих груп: бар’єри, супровід, роль роботодавців та інклюзивна корпоративна культура» зібрала проблемні питання та практичні рішення щодо працевлаштування вразливих груп (ветеранів, людей з інвалідністю та похилого віку, ВПО), а також розвитку інклюзивної корпоративної культури.
Учасники дискусії застановились на таких питаннях, як забезпечення індивідуальних карʼєрних траєкторій, у т.ч. супровід вразливих груп у працевлаштуванні, проактивна робота з роботодавцями; причини та чинники недостатньої ефективності програм та ініціатив підтримки вразливих груп у активації на ринку праці, економічні ризики і вигоди соціально-відповідальних роботодавців; розвиток програм підтримки роботодавців з адаптації вразливих груп до робочих місць, у т.ч. за напрямками навчання персоналу, фізичної та психологічної реабілітації, дотримання вимог законодавства з охорони праці; покращення корпоративної культури, стандартів взаємодії підприємств з вразливими групами клієнтів, співробітників та інших стейкхолдерів.
Панельна дискусія «Професійна підготовка та профорієнтація: навчання дорослих, дуальність і доступність освітніх послуг» зосередилась навколо тем розвитку короткострокових освітніх програм для вразливих груп, у т.ч. з гарантованим працевлаштуванням; можливостей поєднання навчання і роботи у реінтеграції вразливих груп на ринку праці, зокрема навчання на виробництві, дуальної форми освіти; підвищенні доступності та результативності освітніх послуг для вразливих груп, покращенні інклюзивності освітнього середовища.
Панельна дискусія «Самозайнятість та підприємництво: інструменти підтримки, партнерства та взаємодії стейкхолдерів» була сфокусована на темах перспективних можливостей і форматів розвитку самозайнятості вразливих груп, формування мереж взаємодії та обміну досвідом; результативності програм сприяння самозайнятості у активації та реінтеграції вразливих груп на ринку праці; розвитку партнерств і взаємодій стейкхолдерів у активізації самозайнятості ветеранів, людей з інвалідністю та похилого віку, внутрішньо переміщених осіб.
Круглий стіл став майданчиком для формування практичних рішень та рекомендацій, які сприятимуть розвитку інклюзивного ринку праці та відновленню людського потенціалу України в умовах війни та післявоєнної відбудови.
Ректор ІФНТУНГ Ігор Чудик підкреслив:
- Теми адаптації і реінтеграції вразливих груп населення значно ширші, аніж ринок праці. Війна зараз є не лише викликом, але й середовищем нашого життя. Ми як університет маємо співпрацю з нашими стейкхолдерами і дуже добру комунікацію, створюємо різні платформи, беремо участь у програмах і проектах для реалізації ще такої місії університету як це увага до вразливих і маломобільних груп населення, до ветеранів. Маємо знайти для цього ще більше рішень. Нам із цим прийдеться не тільки жити, але й суттєво змінювати в кращу сторону, бо кількість вразливих груп населення збільшуватиметься. Тож маємо моральний обов’язок покращити їх умови.
які особливо цікаві майбутнім екологам і фахівцям з комп’ютерних наук. Однією з точок маршруту став Геологічний музей – із його вражаючими зразками мінералів, скарбами земних надр і, звісно, карпатською нафтою. Бо знайомство з ІФНТУНГ без неї – просто неможливе.
На кафедрі екології про освітні можливості, сучасні напрями навчання, участь студентів у міжнародних проєктах та грантових програмах розповіла завідувачка кафедри Марія Орфанова. Розмова була відвертою і практичною – про те, як знання працюють у реальному середовищі.
Основні результати дослідження: розроблені методики контролю для лінійної частини газопроводів, газокомпресорних станцій та підземних сховищ газу; створені математичні моделі для переходу від напружено-деформованого стану споруд до конкретних вимог щодо точності геодезичних вимірювань; обґрунтована ефективність дистанційного контролю надземних переходів за допомогою електронних тахеометрів у безрефлекторному режимі; впроваджені методи радіолокаційної інтерферометрії, що дозволяють фіксувати міліметрові зміщення земної поверхні над сховищами газу; запропоновані алгоритми оцінки впливу геологічних та техногенних чинників на безпеку експлуатації трубопроводів.
