Міжнародний онлайн-семінар з питань культурної спадщини в рамках проєкту «Покращення візуалізації спільної культурної спадщини через Карпатський культурний шлях», що впроваджується Центром розвитку малого та середнього бізнесу Марамуреського повіту (Румунія), партнерами якого є громадська організація «Асоціація економічного розвитку Івано-Франківщини (АЕРІФ)» та Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу (Україна) в рамках в рамках  Програми Interreg VI-A NEXT Угорщина-Словаччина-Румунія-Україна 2021-2027 розпочався 11 лютого 2026 року.

У перший день роботи семінару взяли участь понад 85 учасників: науковці, представники органів державної влади та місцевого самоврядування, а також, історико-культурних об'єктів, національних природних парків, туристичних та громадських організацій тощо.  Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу на семінарі представляли: проф. Людмила Архипова - менеджер проєкту, проф. Ярослав Адаменко та проф. Ірина Кінаш – експерти проєкту та проф. Олег Мандрик – комунікаційний менеджер проєкту. Учасники семінару ознайомились з діяльністю об’єктів Карпатського культурного шляху в Україні та Румунії та з музейними методиками експонування. 

З вітальними словами до учасників семінару звернулися: Раду Біг – виконавчий директор Центру розвитку малого та середнього бізнесу Марамуреського повіту, Марія Ковалів – заступник голови громадської організації «Асоціація економічного розвитку Івано-Франківщини (АЕРІФ)», менеджер проєкту , Людмила Архипова - менеджер проекту, професор кафедри екології ІФНТУНГ, Галина Макота – заступник директора департаменту міжнародного співробітництва та євроінтеграції громад Івано-Франківської обласної державної адміністрації, Оксана Шийчук – експерт Представництва в Івано-Франківську спільного секретаріату програми Interreg NEXT Угорщина-Словаччина-Румунія-Україна .

У рамках семінару здійснено презентацію досвіду діяльності об’єктів Карпатського культурного шляху в Україні та Румунії: Тетяна Петрів – завідувачка філії Музею мистецтв Прикарпаття (Церква Зішестя Святого Духа в Рогатині), Іоан Арделян – священик Десештської православної парафії (дерев’яна церква «Святої Благочестивої Параскеви»). А доцент кафедри архітектури та будівництва Університету Короля Данила Андрій Савчук розповів про дерев’яні церкви Карпатського регіону, котрий провів кандидат архітектури. 

Ця публікація була підготовлена за фінансової підтримки Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю громадської організації «Асоціація економічного розвитку Івано-Франківщини (АЕРІФ)» і не обов’язково відображає погляди Європейського Союзу.

Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу вкотре підтверджує статус потужного науково-інноваційного майданчика, об’єднуючи фахівців навколо актуальних викликів сучасного машинобудування. У студентському просторі SPE розпочалось Пленарне засідання  XIV Міжнародної науково-технічної конференції «Прогресивні технології в машинобудуванні» (ATME 2026), яка традиційно за організації університету (цьогоріч – спільно з НУ «Львівська політехніка») і яка триватиме 13 лютого. 

Конференція традиційно стає простором для наукових дискусій у технічно-інноваційному середовищі, де перетинаються інженерна думка, освітні підходи та прикладні дослідження. 

Учасники ATME 2026 обговорюють сучасні тенденції розвитку механічної інженерії, прогресивні виробничі технології, цифрові інструменти проєктування, мехатронні та логістичні системи, інженерію поверхні й технологічні процеси обробки матеріалів.

Проведення такої масштабної події в ІФНТУНГ засвідчує відкритість університету до міжінституційної співпраці, обміну досвідом та формування наукових рішень, що відповідають потребам промисловості, економіки й інженерної освіти сьогодення.

Учасниками конференції стали науковці, аспіранти, представники підприємств та бізнес-структур з різних регіонів України. Закордонні партнери долучилися до роботи онлайн, що ще раз підкреслило міжнародний характер ATME 2026 та широку професійну зацікавленість у тематиці заходу. Модерував Пленарне засідання завідувач кафедри комп’ютеризованого машинобудування Віталій Панчук.

З вітальним словом до присутніх звернувся ректор ІФНТУНГ Ігор Чудик. Він наголосив, що конференція покликана не лише окреслити проблеми машинобудівної галузі, а й напрацювати реальні рішення для її розвитку, зробити акцент на інноваційних досягненнях університетських науковців та питаннях кадрового забезпечення. Адже машинобудування сьогодні — це вже не лише класична механіка, а мультидисциплінарна сфера, у якій поєднуються ІТ-технології, робототехніка, енергетика та цифрове проєктування. Саме на такому підході базуються нові освітні програми університету.

Ректор підкреслив, що ІФНТУНГ має потужний матеріальний і інтелектуальний потенціал, відкритий до співпраці з бізнесом і міжнародними партнерами. Університет орієнтується на сучасного студента та формує конкурентоспроможного фахівця, здатного відповідати викликам ринку праці й потребам відновлення держави.

Тему безперервної інженерної освіти продовжила директорка Інституту інженерної механіки та робототехніки Леся Шкіца у доповіді «Розвиток системи навчання впродовж життя для машинобудівної галузі». Вона акцентувала увагу не лише на актуальних бакалаврських і магістерських програмах, а й на сучасній матеріально-технічній базі Інституту, створеній завдяки грантовим проєктам. Зокрема, йдеться про Міжнародний грантовий проєкт Interreg NEXT Румунія–Україна 2021–2027, спрямований на розвиток транскордонної академічної технологічної освіти.

Серед ключових цілей співпраці — модернізація освітньої інфраструктури, розробка тренінгів і наставницьких програм для розвитку компетентностей викладачів і студентів у сфері CAD/CAM-систем, керування роботами та верстатами з ЧПК, а також активізація взаємодії українських і румунських партнерів у популяризації технічної освіти.

Окрему увагу під час засідання було приділено співпраці з бізнесом. Йдеться про розвиток профільних лабораторій, узгодження освітніх пропозицій із потребами ринку праці, впровадження сертифікатних програм, спільні навчання з роботодавцями та реалізацію науково-технічних розробок.

Вперше до участі в конференції долучився представник групи компаній «Моторімпекс» — заступник директора з інжинірингу Дмитро Шевченко. Він відзначив багаторічну співпрацю компанії з Інститутом інженерної механіки та робототехніки та наголосив на гострій потребі галузі у кваліфікованих кадрах. Компанія активно підтримує університет через організацію стажувань, практик і працевлаштування студентів, а також сприяє оновленню матеріально-технічної бази. Зокрема, у співпраці з кафедрою комп’ютеризованого машинобудування було відкрито лабораторію гідропневмоавтоматики.

Про важливість синергії науки та промисловості говорила і Наталія Захарова — голова правління Прикарпатського промислового кластеру. Вона підкреслила, що взаємовигідна співпраця з ІФНТУНГ сприяє розвитку досліджень, впровадженню нових технологій, створенню високотехнологічних продуктів та вдосконаленню управлінських і виробничих процесів.

Цікавий галузевий акцент прозвучав у доповіді провідного інженера Інженерно-технологічного центру «Технополіс» Руслана Христича. Представляючи компанію з понад двадцятирічним досвідом роботи у сфері машинобудування та партнерствами зі світовими брендами, він звернув увагу на інноваційні інструменти й технології, які сьогодні використовуються в промисловості. Доповідач наголосив: сучасне високотехнологічне обладнання потребує висококваліфікованих фахівців, а проблема кадрового дефіциту залишається актуальною для галузі.

Напрацюваннями кафедри комп’ютеризованого машинобудування професор цієї кафедри Павло Присяжнюк. Його доповідь стосувалась певних інновацій – зокрема нових безвольфрамових матеріалів та покриттів у машинобудуванні. 

Після пленарної частини робота конференції продовжиться у форматі секційних засідань, які триватимуть до 13 лютого. У межах секцій учасники детально опрацюють напрями, визначені програмою ATME 2026, продовживши професійний діалог щодо розвитку машинобудування, інженерної освіти та впровадження інноваційних технологій.

Відбулося засідання спільної екзаменаційної ради магістерської програми подвійних дипломів “Інформаційні технології для сталого розвитку енергетики”. На зустрічі були присутні представники ІФНТУНГ - гарант програми, професор кафедри інженерії програмного забезпечення Ігор Лютак, координатор програми, доцент кафедри комп'ютерних систем і мереж Мар’ян Слабінога, та викладач програми, доцент кафедри комп'ютерних систем і мереж Богдан Пашковський. Представники London South Bank University - менеджер з партнерств Аадам Ахмед та заступник декана факультету глобальних партнерств LSBU Global Даррен Джеймс Мітчел провели офіційну процедуру визнання оцінок та присвоєної кваліфікації магістра для другого випуску студентів програми, які завершили своє навчання цієї зими. Якість викладання та об’єктивність оцінювання була також підтверджена незалежним експертом, професором Університету Сассекса Санг К’ю Кімом, який був присутній на зустрічі. Професор відзначив високу якість студентських робіт, адже він, спільно з командою LSBU, щосеместру здійснює моніторинг та контроль викладання на оцінювання за програмою “Інформаційні технології для сталого розвитку енергетики”.

Висновок комісії - присвоїти студентам ІФНТУНГ диплом магістра Лондонського університету Саут-Бенк та надіслати відповідні документи до нашого університету для офіційної церемонії вручення. Цьогоріч програма готує третю групу, а вже у вересні можливість отримати дипломи британського та українського університету отримає четверта когорта студентів. Слідкуйте за нашими новинами!

10 лютого 2026 року на кафедрі буріння свердловин відбулася урочиста подія – вручення дипломів випускникам освітньо-професійної програми «Пошукове, розвідувальне та експлуатаційне буріння нафтових і газових свердловин» за другим (магістерським) рівнем вищої освіти.

Випускники гідно завершили навчання, продемонструвавши під час захисту кваліфікаційних робіт ґрунтовні знання, високий рівень професійної підготовки та готовність до вирішення складних виробничих завдань у нафтогазовій галузі. Здобуті компетентності, відповідальність і прагнення до професійного розвитку стануть надійною основою їхньої подальшої професійної діяльності та вагомого внеску у зміцнення енергетичної безпеки України.

Під час урочистостей випускникам було вручено дипломи магістрів, що засвідчили успішне завершення навчання та здобуття ступеня магістра. Атмосфера заходу була сповнена щирих привітань, теплих слів подяки на адресу викладачів і гордості за досягнення молодих фахівців.

Колектив кафедри щиро вітає магістрів із вагомим досягненням, бажає невичерпної наснаги, професійної реалізації, впевнених рішень і нових звершень на благо держави та розвитку нафтогазової галузі.

ІФНТУНГ ефективно поєднує освітні і технологічні компоненти у створенні сучасного навчального простору за кошти міжнародної технічної допомоги. Зокрема, йдеться про Міжнародний грантовий проєкт Interreg NEXT Румунія–Україна 2021–2027, спрямований на розвиток транскордонної академічної технологічної освіти.
Директорка інституту Леся Шкіца на пленарному засіданні XIV Міжнародної науково-технічної конференції «Прогресивні технології в машинобудуванні» (ATME 2026), яке проходило в стінах університету 10 лютого 2026, присвятила свою доповідь тематиці безперервної інженерної освіти. Вона акцентувала увагу не лише на актуальних бакалаврських і магістерських програмах, а й на сучасній матеріально-технічній базі Інституту, створеній завдяки грантовим проєктам.
Наявність сучасної лабораторної бази в університеті є визначальним чинником забезпечення якості підготовки інженерних кадрів, оскільки саме вона формує умови для набуття практичних компетентностей, роботи з цифровими моделями, симуляторами виробничих процесів та реальним обладнанням. Ефективним інструментом оновлення матеріально-технічної бази закладів освіти є міжнародні грантові програми. 
Серед ключових цілей співпраці — модернізація освітньої інфраструктури, розробка тренінгів і наставницьких програм для розвитку компетентностей викладачів і студентів у сфері CAD/CAM-систем, керування роботами та верстатами з ЧПК, а також активізація взаємодії українських і румунських партнерів у популяризації технічної освіти.
Проект передбачає модернізацію та відновлення освітньої інфраструктури на базі технічних університетів транскордонних регіонів; розробку навчально-методичних матеріалів, тренінгів та наставництва для розвитку компетентностей викладачів та студентів у використанні сучасних систем автоматизованого проектування, керуванні роботами і верстатами із ЧПК; розвиток взаємодії українських та румунських партнерів через спільні ініціативи щодо популяризації технічної освіти. Цілі проекту спрямовані на формування безперервної освітньої траєкторії від STEM-освіти для шкільної молоді до програм професійної досконалості для дорослих.
Особливого значення в цьому контексті набуває інтеграція формальної та неформальної освіти, впровадження сертифікованих навчальних курсів, розширення практичної складової освітніх програм та створення навчально-практичних лабораторій і центру професійної досконалості на базі університету. Лабораторії оснащені сучасним виробничим обладнанням і програмним забезпеченням формують середовище для набуття прикладних інженерних компетентностей як студентами, так і фахівцями, що проходять перепідготовку або підвищення кваліфікації.
Конференція традиційно стала простором для наукових дискусій у технічно-інноваційному середовищі, де перетинаються інженерна думка, освітні підходи та прикладні дослідження.

https://nung.edu.ua/news/atme-2026-fokus-na-tekhnichnyy-haluzevyy-ta-kadrovyy-dialoh?fbclid=IwY2xjawQBGJhleHRuA2FlbQIxMABicmlkETFNdDc1em1HU3VHS3RsY0Jpc3J0YwZhcHBfaWQQMjIyMDM5MTc4ODIwMDg5MgABHrfk6tNoqXSty37A7eQuKpwAUkWAuDEx88RyS4eBgXmLXw18qJWibU0aol2w_aem_PIuVZz4iSe5NMwbCUFMvuA