Цієї весни виповнюється 35 років із часу найбільшої техногенної катастрофи в історії людства – аварії на Чорнобильській АЕС. Масштаби її наслідків вражають: за оцінками незалежних експертів, 500 тисяч людей померли від радіації; 8,5 мільйонів жителів України, Білорусі, Росії в перші дні після аварії отримали значні дози опромінення; 2293 українських міст і селищ (із населенням приблизно 2,6 мільйона людей) було забруднено радіонуклідами; дія радіації поширилась на 200 тисяч квадратних кілометрів, з яких 52 тисячі квадратних кілометрів – сільськогосподарські угіддя...

Трагічний перелік можна продовжувати довго, але він був би ще довшим, якби не жертовність людей, яких нині називаємо ліквідаторами. Саме вони першими зустріли біду – хто в обладунках пожежників, хто у військовій формі… Це їм сьогодні склали шану працівники та студенти Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу, які зібрались в онлайн-форматі на годину пам’яті «Вони врятували світ», проведену Центром культури і дозвілля студентів спільно з асистентом кафедри буріння Юрієм Волошиним та студентами груп ГР-17, ГР-18 Інституту нафтогазової інженерії.

Керівник гуртка ЦКіДС Любомира Яремійчук поіменно згадала пожежників, які вступили у двобій зі смертю, що загрожувала всьому сущому не в 30-кілометровій, а у 800-кілометровій зоні й ціною власного життя зупинили дальше поширення радіації. Їхні світлини пройшли перед очима учасників відеоконференції як нагадування про неминущі цінності всіх часів – Честь, Відданість, Гідність. Вартість їх виявилась надзвичайно високою: 30 співробітників АЕС загинули внаслідок вибуху або гострої променевої хвороби протягом кількох місяців з моменту аварії; на долях понад 600 тисяч осіб, які боролися з вогнем і розчищали завали, катастрофа позначилась так чи інакше – недоспіваною піснею життя, втраченим здоров’ям…

І все це – на тлі злочинної політики тогочасної влади: уряд СРСР довго замовчував факт аварії, допоки на сполох не забили сусідні країни, виявивши підвищення радіаційного фону на своїх територіях, тоді як в епіцентрі події він перевищував норму в… 116 тисяч разів, адже, внаслідок вибуху на 4-му енергоблоці Чорнобильської АЕС, в атмосферу було викинуто 11 тонн ядерного палива. І це – на тлі евакуації, коли людей було повідомлено, що виїзд тимчасовий – на три дні, тож із собою не брали нічого, крім найнеобхіднішого та документів. Але три дні перетворилися на десятки років. Власне – на решту їхнього життя, понівеченого катастрофою.

…Учасники зустрічі разом переглянули відео, а якому Прип’ять – колишня, повна дитячого сміху й щоденних турбот, і Прип’ять нинішня – спорожніла, зруйнована… Від такого контрасту холоне кров. Проте, на це варто дивитися, аби добре затямити, якими можуть бути наслідки самовпевненості й недбалості «Царя природи», яким може бути «мирний атом», якщо він зірветься з ланцюга.

Зараз станцію повністю зупинено, й над нею зведено саркофаг, на спорудження якого пішло металу стільки, скільки вистачило б на три Ейфелеві вежі. Це не єдиний сумний рекорд Чорнобиля: саркофаг  вище, ніж статуя Свободи в США. Кажуть, через 24 тисячі років людство зможе забути про Чорнобильську катастрофу, коли відбудеться повний розпад стронцію і цезію. Та наразі минуло 35 років, і попіл чорнобильського згарища ще довго стукатиме в серце багатьох поколінь.

Співпраця Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу з територіальними громадами регіону набирає обертів. Сьогодні укладено договір про співпрацю між ІФНТУНГ і ТГ м.Калуша.

Це – особлива подія, з огляду на специфіку Калущини, відомої як своїми промисловими об’єктами, так і екологічними проблемами, котрі вони спричинюють. А саме ІФНТУНГ має науковий потенціал, що може бути спрямований на їх розв’язання. Як зазначив ректор університету Євстахій Іванович Крижанівський, «лише та теорія претендує на наукове значення, яка вказує шлях практиці».

Тож започатковане партнерство дає старт спільній роботі в багатьох напрямках – розробки та реалізації Стратегії розвитку Калуської міської територіальної громади, низки програм економічного й соціального розвитку, проектів міжнародної технічної допомоги; залучення науковців до вирішення проблем ТГ у сфері енергоефективності, екології, інформаційно-комунікаційних технологій; ширшого інформування населення громади про діяльність Центру розвитку підприємництва «Бізнес-Інкубатор» Інституту економіки та менеджменту ІФНТУНГ; проходження практики та стажування студентів, аспірантів і докторантів університету в структурних підрозділах представницького органу територіальної громади та її виконавчих органів тощо.

Міський голова Калуської міської ТГ Андрій Михайлович Найда зазначив, що співпраця громади з ІФНТУНГ має широкі перспективи й, поза всяким сумнівом, принесе велику користь мешканцям краю.