​​​​​​​25 вересня 2020 року проф. Петренко В. П. виступив з доповіддю «Про проб-лему утримання талантів в системі публічного управління і адміністрування» на секційному засіданні «Персоналізація розвитку та утримання талантів на державній службі» щорічних Рішельєвських академічних читань (Одеський РІДУ НАДУ)

URL:https://www.youtube.com/watch?v=R7U1KxEfvlA&ab_channel=ОРІДУНАДУприПрезидентовіУкраїни  ​​​​​​​

В рамках Малайзійської програми технічного співробітництва (MTCP) курс науково-педагогічного стажування «Промислові електричні мережі та керування двигунами змінного струму» упродовж двох тижнів в місті Шах-Алам пройшла доцент кафедри електроенергетики, електротехніки та електромеханіки ІФНТУНГ Ірина Яремак. У стажуванні взяли участь 46 учасників з 23 країн світу, а навчання відбувалось в Центрі підготовки інструкторів та підвищення кваліфікації (CIAST). Ірина Ігорівна зазначає, що особливої уваги заслуговують практичні заняття в СІАST. Всім учасникам надали необхідні інструкції, обладнання та інструменти, щоб вони самостійно отримали навики монтажу електропроводки та електрообладнання. Креативного духу додавали й надсучасні лабораторії, в яких доводилось працювати. Набутий досвід тепер можна поширювати серед українських фахівців та студентів.

 Лекційні та практичні заняття проводили досвідчені інструктори: пани Назрім Бін Тан, Мохамед Лотфі Бін Аріфін, Сузаїні Бін Супінгат, пані Хабібан Бінті Яхая та Нуор Адліна, доктор Ібрагім.  Під час лекційних занять, які проводились на високому науково-методичному рівні, особливу увагу приділяли схемам керування роботою асинхронних двигунів. Викладачі-тренери підібрали цікавий матеріал, зосередили увагу слухачів на головних положеннях матеріалу лекції, створили творчу та робочу атмосферу.

  Вручити сертифікати про успішне стажування в рамках MTCP прибув міністр соціальної політики Малайзії.

Стажери здійснили також візит до Міністерства закордонних справ Малайзії. Під час зустрічі гості стали учасниками  активного діалогу, що засвідчив прагнення представників Малайзії співпрацювати з урядами країн-учасниць програми.

Крім того,    учасники стажування відвідали малайзійські навчальні заклади, а саме:  до Institut Kemahiran Belia Negara (IKBN), Chembong, Negeri Sembilan та Bukit Katil Industrial Training Institute (ILP), Melaka та познайомились з системою освіти в Малайзії. Візити дозволили учасникам стажування зробити висновок, що пріоритетними для малайзійських абітурієнтів наразі є інженерні спеціальності.

Першою ластівкою можна назвати диплом, який днями отримав студент Володимир Говзан (група ЕТСм-17-1). Випускник магістратури Інституту архітектури, будівництва та енергетики (спеціальність «Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка») , тепер він може пишатися ще одним підтвердженням своєї фахової підготовки – від Вищої школи управління охороною праці в м.Катовіце (Польща), де навчався за програмою подвійних дипломів. Вихованці Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу вже давно беруть у ній участь, паралельно здобуваючи освіту в Краківській гірничо-металургійній академії імені Станіслава Сташиця (AGH) та  Люблінській політехніці. Але співпраця із закладом вищої освіти в Катовіце щойно зараз дала плоди.

Які враження нашого випускника від навчання у Вищій школі управління охороною праці? Яким був шлях до неї? Як повторити його успіх? Про все це – наша розмова з Володимиром Говзаном. Хлопець методично, крок за кроком, рухався до своєї мети, яку окреслив собі ще в шкільні роки:

- Електротехнікою цікавився змалку. Але коли виріс, зрозумів, що просто бути електриком – не цікаво. Цікаві інновації в галузі, а вони до нас дістаються із запізненням на 10 – 15 років мінімум. Переконався в цьому на практиці в РЕМ. Перше, що впадає у вічі, – фахівці ще радянського гарту. То молодь виїжджає на заробітки за кордон, а старшому поколінню нічого кудись їхати – вони звикли тут, і їм здається, що все в нас «супер». Це, можна сказати, технічна й психологічна спадщина СРСР. Відтак у людей немає бажання впроваджувати якісь інновації. Нема інвесторів, готових вкладати кошти у нововведення, в нові технології, нове обладнання. А старе потребує багато часу й затрат на обслуговування. До того ж бракує фахівців, які б навчили робітників ефективніше працювати на такому новому обладнанні. Тож потрібне підвищення кваліфікації і якомога частіше. Вже тільки цим багато вдалося б змінити – і якість послуг, і ставлення працівників галузі до роботи та покладеної на них відповідальності.

Усвідомлюючи цю проблему, Володимир вирішив скористатися нагодою отримати другий диплом європейського взірця:

-Коли була оприлюднена інформація про можливість такого навчання для студентів ІФНТУНГ, вона мене дуже зацікавила. Та й чому б не спробувати? Взявся – і не пошкодував. Так, справді, від нас вимагалось знання польської мови, на якій ведеться викладання. Але із цим справився: спочатку пішов на двомісячні курси в Івано-Франківську (займався тричі на тиждень), а потім пройшов мовний експрес-курс уже в Катовіце – по 12 годин щоденної інтенсивної роботи. Також було потрібно доскладати деякі іспити (через різницю в часі викладання дисциплін). А тоді почалися два місяці суто навчання з управління проектами. Фактично йдеться про менеджмент персоналу. Дуже добре, що наші викладачі  були практиками в даній сфері, тому докладно пояснювали, із чим і де саме на роботі нам доведеться зіткнутися, як розв’язувати конкретні виробничі ситуації. На всі запитання у них завжди були чіткі відповіді. Це сильні фахівці!

-Які переваги для наших студентів (окрім фахової підготовки) дає таке навчання за програмою подвійних дипломів?

-Загалом вона відкриває дорогу на європейський ринок праці. Приміром, із польським дипломом можна без віз і запрошень подаватись на «карту побиту», й не мати обов’язку відпрацьовувати рік тільки в одного роботодавця. Тобто ти – вільний у виборі: не сподобалась робота – сміливо можеш її змінити.

-А що б ви порадили студентам, які хочуть повторити ваш шлях? До чого і як їм слід готуватися?

- Насамперед, радив би твердо пам’ятати, що перспектива є в кожного! Вона залежить тільки від прагнення людини й мети, яку бачить перед собою. Бо всі обмеження ми самі собі створюємо у своїй уяві. Але то вже залежить не від інших, а від тебе. Реально дивіться на світ і на своє оточення. Як щось не подобається – змінюйте! Дуже раджу вчити іноземні мови. Англійська  надзвичайно потрібна! В мене наразі з нею складні стосунки. Виправлятиму це. Коли був у якості туриста в Ізраїлі, де, як кажуть, ледь не кожен другий знає російську, переконався: то неправда. Люди знають іврит і англійську. А російську –  хіба що вихідці з СРСР, яким нині за 50. Тож незабаром це буде зовсім не актуально.

До слова, саме в Ізраїлі Володимир, у якого не тільки професія, але й хобі пов’язані з електротехнікою (він захоплюється електротранспортом), побачив перспективи своєї галузі:

- Якщо в нас електротранспорт тільки-но починає розвиватись, то в Ізраїлі він складає, на перший погляд, добру половину всього транспорту. Мене вразила набережна в Тель-Авіві: дві смуги – для велосипедистів, окремо – для тих, хто на роликах і для тих, хто на електричних засобах. На автошляхах перевагою для електромобілів є можливість руху смугою для громадського транспорту (що звичайним авто із ДВЗ не дозволено), а громадський - це повністю електричні автобуси. І на бензині в центральну частину міста не на кожну вуличку дозволено заїжджати.

Володимир впевнений, що колись так буде і в Україні. Приватні поїздки та навчання за кордоном дають йому бачення способів упровадження таких змін:

-Після того, як побував у Німеччині, багато моїх уявлень кардинально змінилися: там інакше ставлення до роботи, інакший менталітет. Зрозумів, як  багато часу люди в нас витрачають на непотрібні, недоцільні речі. Вони не ліниві: просто трудяться багато, але неефективно. А ще – не прагнуть нового.

Сам Володимир Говзан одержимий ідеєю осучаснення улюбленої галузі. Диплом Вищої школи управління охороною праці в Катовіце – його перший крок на цьому шляху. Наступний – практична робота, в тому числі за кордоном. Аби свого часу привезти і нові знання, й багатий досвід в Україну, щоб змінити її на краще.

З ініціативи доцента кафедри електроенергетики, електротехніки і електромеханіки Інституту архітектури, будівництва  та енергетики Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу Соломчака О.В., за сприяння завідувача кафедри, професора Костишина В.С. та першого проректора, професора Мандрика О.М. між ІФНТУНГ і Корпорацією «ВАТРА» встановлено ділові відносини. У зв’язку із цим, представники корпорації завітали в ІФНТУНГ на кафедру ЕЕМ, де провели семінар-презентацію.

Менеджер зі співпраці з проектними організаціями, кандидат технічних наук Осадца Я.М. та заступник директора служби збуту Сіропол С.І. розповіли про історію виробництва світлотехнічної продукції, основні тенденції в освітленні та представили взірці сучасних енергоефективних світлодіодних світильників. Важливо, що на підприємстві налагоджено випуск світлодіодних вибухозахищених світильників, які так потрібні нафтогазовій галузі України.

На зустрічі були присутні викладачі та студенти кафедри ЕЕМ, запрошені представники проектних організацій Івано-Франківська, екс-директор КП «Івано-Франківськміськсвітло», а нині секретар Івано-Франківської міськради Синишин В.І. Присутні мали змогу поспілкуватись із представниками корпорації, почути відповіді на свої запитання.

Представники виробника приїхали не з порожніми руками. Вони подарували кафедрі електроенергетики, електротехніки та електромеханіки дев’ять вибухозахищених світильників і каталоги продукції, які будуть використані під час викладання дисципліни «Електроосвітлювальні установки» для студентів ІФНТУНГ, слухачів курсів підвищення кваліфікації, в курсовому й дипломному проектуванні. Загальна вартість переданого обладнання становить 62 тис.грн.

Започаткована співпраця стала можливою завдяки підтримці директора корпорації «ВАТРА» Щиренка В.В. Зараз підприємство є найбільшим виробником світлотехніки на пострадянському просторі й цілком забезпечує потреби України в промисловій світлотехніці. Понад 60% своєї продукції підприємство постачає на експорт, зокрема в Польщу, Росію, Бєларусь, Молдову, Казахстан, Узбекистан та інші країни.

Серйозна увага приділяється розробці та випуску енергоефективних освітлювальних приладів із застосуванням високоінтенсивних джерел світла, в т.ч. світлодіодів. Удосконалюються наявні конструкції та освоюються нові, з поліпшеними споживчими властивостями. Вся продукція сертифікована в системах УкрСЕПРО та низки зарубіжних центрів сертифікації. 

Довідково: У 2006 р. ТОВ «ОСП Корпорація ВАТРА» розпочато випуск світлодіодних конструкцій освітлювальних приладів, у 2010 р. відбувся запуск виробництва друкованих плат для світлодіодних матриць, а в 2012 р. спільно з німецьким сервісним центром будівельних технологій та освітлення DIAL GmbH створено спеціальний плагін, який уможливлює  комп'ютерне проектування освітлення в програмі DIALux, на основі фотометричних характеристик світильників та прожекторів. Корпорація володіє науково-технічним потенціалом, що на високому рівні забезпечує  розробку, підготовку виробництва й освоєння нової техніки. До її складу входять конструкторсько-технологічний центр із відділом дизайну, конструкторськими й технологічними бюро, відділом проектування спецтехнологічного оснащення, спецконструкторським бюро проектування оснащення й інструменту, дослідно-випробовувальною лабораторією, експериментальною лабораторією; відділ якості й конкурентоспроможності з комплексною дослідницькою лабораторією; бюро метрології та бюро стандартизації. На власній випробовувальній базі проводяться дослідження зразків освітлювальних приладів. Наприклад, разом із фірмою АТОТЕСН (Німеччина) впроваджено технологічні процеси й спеціальне оснащення для нікелювання, позолоти й чорного цинкування. Разом із фірмою AMADA (Японія) введено в дію координатно-револьверний прес гнуття з ЧПУ.

ТОВ «ОСП Корпорація ВАТРА» неодноразово вигравало тендери на важливі державні замовлення. Зокрема, значним досягненням «ВАТРИ» є створення прожекторної техніки для спортивних об'єктів Олімпійських ігор 1980р. (10 тис. прожекторів), а також освітлювальних приладів для Палацу культури «Україна» (126 позолочених люстр), Національної опери України, сесійної зали Верховної Ради України в Києві, об'єктів космодрому «Байконур» (Казахстан).

Корпорація пишається й сучасними виконаними проектами в Миколаївському морському порту, зерновому терміналі й олійноекстракційному заводі «Bunge Україна», на підприємствах «АрселорМіттал» і «Запоріжталь», логістичному перевантажувальному комплексі М.V.Cargo (спільно з «Cargil Corporation») в Одеській області.