В актовому залі ІФНТУНГ відбувалися справжні українські вечорниці – теплі, гучні, сповнені народним колоритом та студентським драйвом. Андріївські забави організували викладачі кафедри філології та перекладу, студенти спеціальності «Філологія» та студенти Факультету автоматизації та енергетики за підтримки Студентського парламенту університету. Захід пройшов також у рамках благодійної акції «Подаруй диво дітям-сиротам на День святого Миколая».
Зал був переповнений – студенти, викладачі, представники адміністрації та працівники університету повністю занурилися в атмосферу українських традицій і
передсвяткового настрою. Яскраві народні костюми, сучасний сценарій на основі давніх звичаїв, жартівливий фольклор, пісні та танці створили неперевершену атмосферу. Публіка не просто аплодувала – зал підспівував, сміявся й фактично став частиною дійства.
За традицією хлопці бешкетували й жартували, дівчата вдавалися до жартівливих ворожінь, а родзинкою став давній обряд кусання калити. До обряду з ентузіазмом долучилися не лише студенти, а й проректор з науково-педагогічної роботи Сергій Зікратий, директор Факультету автоматизації та енергетики Мирослав Мазур, завідувачка кафедри філології та перекладу Мар’яна Штогрин та головна організаторка свята, доцентка кафедри філології та перекладу Мирослава Венгринюк.
Атмосфера вечорниць виявилася щирою та натхненною. Учасники дійства підкреслили: навіть у час війни, блекаутів та щоденних викликів українська молодь знаходить сили у власних традиціях і культурній спадщині. Адже свято Андрія має глибоке коріння – як у народних віруваннях, так і в церковних переказах. За ними апостол Андрій, один із дванадцяти учнів Ісуса Христа, проповідував на українських землях і, встановивши хрест на київських пагорбах, передбачив появу великого християнського міста.
Тому вшанування Дня Святого Апостола Андрія Первозванного – це не лише данина пам’яті, а й звернення до витоків українського християнства та прадавніх традицій. І надзвичайно важливо, що молоді українці не просто їх зберігають, а й передають далі – новим поколінням, зберігаючи силу духу та національну ідентичність.
