Тут інший край, інший звичай…

Цього спекотного тижня іноземні слухачі підготовчого відділення для іноземних громадян Центру міжнародної освіти Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу побували в Галицькому національному природному парку. Спочатку вони відвідали Центр реабілітації диких тварин. Деяких із них уродженці Еквадору, Нігерії, Гани, Сирії, Іорданії, Лівії бачили вперше.

Джоселін з Еквадору неабияк настрашив зовнішній вигляд і розміри бурого ведмедя. Каже, що в Еквадорі ведмеді набагато менші й мають навколо очей білі кола.

А ще іноземці помилувались жвавою куницею, масивним бізоном і маленьким поні; почули історію порятунку маленької косулі й дізнались про білих лелек, які приносять щастя в кожен дім; побачили красеня оленя, який артистично позував для фотозйомки під час його годування… 

Гості були здивовані тим, що в Центрі реабілітації тварин не просто годують, як в зоопарку, а надають їм медичну допомогу й  спеціально створюють  для тварин умови,  максимально наближені до умов їхнього існування в природі.

Наступним етапом екскурсії стало відвідування музею народної архітектури та побуту Прикарпаття, де повністю відтворено побут мешканців Прикарпаття 100 і 200-річної давності. Цікаво було відвідати домівки, в яких вони жили, довідатись, якими ужитковими речами тоді користувалися, як готували їжу, яке вбрання одягали. Майже всіх здивували маленькі вікна й низькі двері. Та й недивно: більшість екскурсантів не стикались із прикрощами карпатської зими.  

Духом минувшини була сповнена будівля школи 100-річної давності, з білою дошкою, на якій колись писали золою. Відвідувачів вразило те, що вже той час вчитель учив дітей не лише грамоті, але й музиці, малюванню, гончарству тощо.  Гості були у захваті від старовинної дерев'яної церкви з розкішним внутрішнім убранням. Незважаючи на віросповідання, всі захотіли побути там якомога довше й насолодитися  красою та гармонією, що тут панує.

Організатори екскурсії (завідувачка ПВІГ А.В. Заячківська, викладачі ПВІГ О.Т. Тусик і Н.П. Богомоленко) впевнені, що мандрівки не просто цікаві: вони є чудовою нагодою познайомити іноземців, які приїхали в Україну з різних куточків світу, з історією нашого краю, з особливостями місцевого життя, побуту, світосприйняття. І що особливо важливо, такі міні-подорожі сприяють більш ефективному вивченню української мови й перетворюються на жваве міжкультурне спілкування.