В День пам’яті воїнів-інтернаціоналістів вшановуємо полеглих на чужині синів України https://fb.watch/3FYYjNWH2X/
Горить край лісу золотистий клен.
Це дерево найперше пожовтіло,
Зненацька спалахнуло і згоріло,
Як в матері один - єдиний син.
Залишив все - зелені явори,
І джерело, що серед поля бігло.
І колос житній, золотисто-стиглий.
І пагорб лисий древньої гори.
А мати, мов засохла тополина,
П’ятнадцять років виглядає сина.
Ось вітер ворухнув в вікні фіранку
Здається, син живий стоїть на ганку.
Притихла бідна, тільки серце б’ється.
Синок живий їй знову видається.
Навіщо йому ті скелясті гори?
Навіщо їй це невимовне горе?