Дмитро Дейнега, студент Інституту економіки та менеджменту (група ЕКм-20-1), часто нагадує собі слова американського актора Двейна Джонсона: «Успіх дається важко». Вони надихають його, коли буває складно. А легких шляхів Дмитро не шукає і вважає, що ніколи не треба боятись високого темпу й напруги життя.
Їх, до речі, Дмитрові ніколи не бракувало. Набирати високі оберти почав іще під час навчання в Природничо-математичному ліцеї, коли взявся до інтенсивного вивчення англійської мови. Окрім обов’язкової програми, додатково займався на Перших київських курсах. Згодом студіював в університеті, але потребував дедалі вищого рівня знань і вирушив на курси за методикою Каллана, де шліфує розмовні навички й досі. Крапля камінь точить, тож зараз хлопець вільно спілкується англійською. І вона стає йому в пригоді і в навчанні, і в роботі. Він їх завжди поєднував. І коли навчався на бакалавраті Інституту інформаційних технологій ІФНТУНГ, і тепер, в магістратурі Інституту економіки та менеджменту університету.
На перший погляд, така зміна курсу дещо несподівана, але, за ближчого знайомства з Дмитром, розумієш: все – цілком логічно. У перспективах першої спеціальності – «Телекомунікації та радіотехніка» – переконався після зустрічі із завідувачем кафедри інформаційно-телекомунікаційних технологій та систем Л.М. Заміховським, який прийшов до ліцею поспілкуватися з випускниками щодо їхніх планів на майбутнє. Вирішив твердо: за всяку ціну навчатиметься в ІФНТУНГ, тим більше, що й приклади в родині були – батько, дядько, хрещений закінчували саме Університет нафти і газу. Сказано – зроблено. Хлопець ні на мить не розчарувався у своєму виборі. Дипломну роботу, присвячену тематиці «розумного будинку», захистив блискуче. Й вирішив реалізувати ще один свій план – продовжити навчання в магістратурі вже за спеціальністю «Бізнес-економіка». Пояснює:
-Нам читали економіку підприємства та менеджмент і мені все було дуже близько й зрозуміло, бо й сам на той час провадив підприємницьку діяльність, тож був в одній колії з навчанням.
Невеличкий бізнес, який розпочав разом із друзями-ліцеїстами, виявився успішним і подобався Дмитрові, але, заради підготовки дипломної роботи, довелося пожертвувати власною справою й максимально зосередитися на завершенні бакалаврату. Проте надалі мріє працювати на себе. Тільки для цього потрібен неабиякий багаж знань + практика й досвід, якого сам набуває за кожної нагоди. Зараз, попри насичену навчальну програму, встигає працювати в компанії, яка займається технічною підтримкою програмного забезпечення, де йому знадобилася й перша освіта, й англійська мова. Водночас обмірковує напрямки майбутньої самостійної діяльності, бо прагне незалежності як у фінансах, так і в порядкуванні власним часом.
Цікавлюся в Дмитра Дейнеги секретами тайм-менеджменту, який він практикує. Адже встигає не тільки добре вчитися, але й дає собі раду з психологічно виснажливою роботою.
-Дуже важлива висока самоорганізація, - вважає Дмитро. - Якщо в тебе є якась стратегія власного розвитку, то справлятимешся з широким колом завдань. А щоб не перегорати в операційній, монотонній діяльності, потрібно включати в неї щось нове, шукати альтернативи. Приміром, записатися на якісь курси, які тебе розвиватимуть (зараз багато безкоштовних варіантів) – це така собі «шоколадка» для мозку, що робить його креативним. І працювати треба так, ніби це твій останній день життя. Так само слід і відпочивати. На вихідних варто повністю відключатися від робочих питань – тоді в прекрасній формі зустрінеш понеділок.
Дмитро знає, що каже: для нього найкращий відпочинок – це спорт. У переліку вподобань – і біг, і воркаут, і кульова стрільба, а віднедавна вподобав сноуборд. Жартує, що йому потрібно постійно бути в русі, бо коли гальмує, починає погано почуватися. А так вдається комбінувати і навчання, і роботу.
Тримати високий темп допомагають батьки і друзі. Батьки – це, передусім, міцна моральна підтримка, а друзі – в одній професійній стихії з Дмитром, з однодумцями – завжди легше. Тим більше, коли маєш на меті досягнення омріяних результатів. Ви ж пам’ятаєте? «Успіх дається важко». Але варто додати: він любить працьовитих!