Безбар’єрність починається з уваги до людини

В ІФНТУНГ навчаються оцінювати доступність будівель і створювати простір, зручний для всіх. 13 жовтня в Центрі педагогічної майстерності, неформальної освіти та підвищення кваліфікації Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу розпочалася робота за програмою навчального курсу «Фахівець із безбар’єрності» обсягом 2 кредити ЄКТС (60 годин).

Навчання спрямоване на поглиблення професійних знань і практичних навичок, необхідних для оцінювання доступності будівель і споруд, виявлення фізичних бар’єрів та підготовки рекомендацій щодо їх усунення.

Учасниками програми стали представники Інституту архітектури і будівництва «ІФНТУНГ – ДонНАБА»: завідувач кафедри архітектури та дизайну Олексій Ященко, завідувач кафедри будівництва Андрій Андрусяк, професори кафедри будівництва Володимир Артим і Сергій Колісніченко, доценти кафедри будівництва Андрій Величкович та Віталій Артьомов.

Важливо, що робота над розвитком компетентностей у сфері безбар’єрності отримала практичне продовження в університеті. Нещодавно професор кафедри будівництва Сергій Колісніченко та завідувач кафедри архітектури та дизайну Олексій Ященко раніше пройшли відповідне навчання в Києві й отримали сертифікати. Набуті знання та досвід тепер стають основою для подальшої роботи за програмою «Фахівець із безбар’єрності» в ІФНТУНГ.

Програма розроблена відповідно до урядового Порядку проведення моніторингу та оцінки ступеня безбар’єрності об’єктів фізичного оточення і послуг для осіб з інвалідністю. Вона передбачає вивчення вимог доступності під час будівництва й експлуатації об’єктів, опанування методів моніторингу та оцінювання, а також підготовку звітів і рекомендацій щодо забезпечення фізичної безбар’єрності. За результатами навчання слухачі зможуть отримати сертифікат про здобуття компетенції із фізичної безбар’єрності. Робота за програмою триватиме до 23 жовтня.

Особливого значення навчанню надає участь в обговоренні програми людей з інвалідністю. Їхній особистий досвід допомагає побачити проблеми, які не завжди помітні під час проєктування чи формального оцінювання: пороги, які неможливо подолати на кріслі колісному, незручні входи, недоступні приміщення та інші перешкоди, що обмежують самостійність людини.

Для університетської спільноти безбар’єрність – це не лише виконання нормативних вимог. Це частина професійної відповідальності архітекторів і будівельників, що поєднує функціональність, сучасні рішення та повагу до потреб кожної людини.

Адже доступний простір – це простір, у якому людина може навчатися, працювати, пересуватися й отримувати необхідні послуги без зайвих перешкод. І створення такого простору починається з уміння побачити ці перешкоди та бажання їх усунути.