Розвиток нафтогазової освіти і науки в Україні пов'язаний з організацією промислового видобування нафти і газу, що потребувало підготовки інженерно-технічних і наукових кадрів для підприємств та науково-дослідних організацій нафтогазової галузі.
Одними із перших інженерних спеціальностей, які започаткували вищу нафтогазову освіту в Україні, є «Видобування нафти і газу» і «Буріння свердловин». Початок її закладено понад 100 років тому, коли 1898 р. у Політехнічній школі м. Львова (з 1922 р. - Львівська політехніка, з вересня 1939 р. Львівський політехнічний інститут, з 2001 р. національний університет «Львівська політехніка») було впроваджено підготовчі курси для студентів гірничого фаху. У 1917/1918 н.р. тут відкрито нафтове відділення, а у 1922/1923 н.р. - першу кафедру «Буріння і видобування нафти».
Головний корпус Львівської політехніки є відомою пам'яткою архітектури кінця ХІХ ст. Ця будівля є однією з ключових архітектурних споруд на вулиці Бандери. Сам будинок звели у стилі історизму. Побудували триповерхову споруду із цегли й каменю з високим цокольним поверхом.
На головному фасаді можна побачити алегоричні фігури, які символізують Інженерну науку, Архітектуру та Механіку. Це три основні факультети, що початково містилися у будинку. Окрім того, на фасаді можна побачити латинський надпис Litteris et Artibus, що дослівно означає «Наукам і ремеслам», що зберігся до нашого часу.
Організатором і першим завідувачем кафедри впродовж 1922-1937 рр. був Юліан Фабіанский.
Народився Юліан Фабіанський у Кракові в 1876 році, там закінчив гімназію. Навчався у Гірничій академії в Австрії. Після її закінчення 27 років працював інженером і технічним директором на нафтових промислах у Галичині, Угорщині та Італії.
З 1910 р. був директором акціонерного товариства нафтових промислів у Бориславі.
1917-1918 рр. працював у Львівському політехнічному інституті (ЛПІ) доцентом відділу буріння та видобування нафти, а з 1919 р. - професором. У 1920-1921 рр. виконував обов’язки декана.
У 1922-1924 рр. обирався ректором Львівської політехніки.
У 1939 р. був запрошений професором на кафедру механіки нафтопромислового відділу цього вузу.
Був відомим та визнаним спеціалістом у справі нафтогазовидобування. Піонер у царині впровадження нових методів буріння свердловин і промислової розробки нафтових родовищ. Член багатьох наукових і технічних товариств. Після 47-річної праці й 19 років на посаді доцента та професора - пенсіонер. Помер у Львові в 1943 році.
Впродовж 1937–1939 рр. кафедрою завідував професор Паращак С. Після приєднання західних областей України до складу УРСР з 1939-1940 рр. до початку війни у Львівському політехнічному інституті функціонувала кафедра буріння і видобування нафти на чолі з професором С. Паращаком.
У воєнні роки процес навчання у ЛПІ було перервано і відновлено лише у грудні 1944 р. У грудні цього року створено нафтовий факультет, на який у 1945 р. переведено з м. Уфи (де працював евакуйований під час війни Московський нафтовий інститут ім. І.М. Губкіна) близько 150 студентів перших двох курсів набору 1943-1944 і 1944-1945 н.р. У 1945-1946 н.р. проведено перший набір студентів на перший курс нафтового факультету ЛПІ в кількості 250 чоловік і поновлено роботу кафедри буріння і видобування нафти, завідувачем якої став доцент Жуков А.І.
У 1947–1951 рр. кафедрою завідував доцент Єременко Т.Ю. (з 1959 р. – доктор технічних наук, професор).
У 1952–1958 рр. завідувачем кафедри був доцент Савенков Г.Д.
У 1959–1963 рр. нафтогазовидобувна спеціальність була закріплена за кафедрою машин і обладнання нафтових і газових промислів, завідувачем якої до 1963 року був доцент Узумов І.Г. У 1963 р. нафтовий факультет переведено в Івано-Франківськ і організовано тут філію ЛПІ.
У 1967 році відповідно до наказу Міністерства вищої і середньої спеціальної освіти УРСР був створений Івано-Франківський інститут нафти і газу.
З 1968 р. в ІФІНГ почала функціонувати аспірантура. 1978-1979 рр. ознаменувались активним будівництвом навчальних корпусів, науково-технічної бібліотеки, спорткомплексу. Основним профільним підрозділом інституту був газонафтопромисловий факультет.
Із проголошенням незалежності України у вищій освіті розпочалися якісні зміни, що торкнулись й ІФІНГу. У 1993 році Міжгалузева акредитаційна комісія (МАК) ухвалила рішення про акредитацію інституту за IV рівнем.
Пізніше вийшла постанова Кабінету Міністрів України №244 від 20.04.1994 р. «Про створення Івано-Франківського державного технічного університету нафти і газу на базі Івано-Франківського інституту нафти і газу».
У 2001 р. згідно з Указом Президента України університету було надано статус національного.
У 1963 р. після організації Івано-Франківської філії ЛПІ створено кафедру експлуатації нафтових і газових родовищ. У 1976 р. вона перейменована у кафедру розробки та експлуатації нафтових і газових родовищ, а у 2018 р. – у кафедру видобування нафти і газу.
Упродовж 1964-1980 рр. кафедрою завідував кандидат технічних наук, доцент Савенков Г.Д. З 1980 р. до 1991 р. завідувачем кафедри був кандидат технічних наук, професор Акульшин О.І., з 1991 р. до 2015 р. – доктор технічних наук, професор Роман КОНДРАТ, а з вересня 2015 р по липень 2023 року кафедрою завідував доктор технічних наук, професор Олександр КОНДРАТ. З липня по теперішній час кафедрою завідує кандидатка технічних наук, доцентка Лілія МАТІЇШИН