Вони - разом, як сім'я!

Всесвітній день економіста – завжди особливе свято на кафедрі прикладної економіки. Не стала винятком і цьогорічна дата: студенти разом зі своїми наставниками відзначили її в стінах "Бізнес-Інкубатора" дуже затишно, по-сімейному.

Відчуття родинності зумовлює, передусім, тісний міжпоколінний зв’язок, який тут дбайливо зберігають і студенти – від першокурсників до випускників, котрі вже сягнули своїх професійних вершин; і викладацький колектив, який підтримує теплі стосунки з колегами, котрі багато років присвятили кафедрі, а тепер – на заслуженому відпочинку. 

Саме тому дорогим гостем свята став Микола Олексійович Данилюк, який довгі 33 роки очолював кафедру прикладної економіки. В цілком неформальній обстановці він щедро ділився своїм досвідом із новим поколінням студентів, яким важливо знати ті секрети професії, що приводять до найвищих кар’єрних щаблів. А вони професору добре відомі і в секреті їх не тримає:

-Вам прийдеться вчитися не лише  п’ять років в університеті, але й весь час, доки будете працювати, - наголошує Микола Олексійович. – Не дарма нині кажуть, що у ХХ столітті безграмотними вважались ті, хто не вмів читати і писати, а у ХХІ столітті – ті, хто не вміє навчатися, довчатися й перевчатися. Зараз нема окремо етапу навчання й етапу віддачі від нього – це тепер єдиний і постійний процес. А ще важливо знати, що ваша кар’єра значною мірою залежатиме не лише від того, що ви будете знати, але й ще від двох важливих речей – від того, хто вас знає, і від того, кого ви знаєте. Без уваги до цих двох складових хорошу кар’єру не зробите - тому треба бути комунікабельними. І ще одне. Сьогодні у світі «капітал править бал». Вільного капіталу багато, але значно менше людей, яким цей капітал можна довірити! Висока професійність, креативність, талант – це те, що сьогодні може змусити капітал танцювати навколо вас.

Поза рамками святкових урочистостей професор Данилюк, відповідаючи на питання щодо потреби ринку праці в економістах, звертає увагу на цікавий факт:

- Не сказав би, що їх занадто багато. Економісти завжди потрібні. Однак, зауважу: коли до нас час від часу звертались колишні вихованці кафедри, котрі вже обіймали керівні посади на державних підприємствах або очолювали приватні компанії, у пошуках молодих фахівців, то вони ніколи не казали, що їм потрібні випускники. Натомість завжди підкреслювали, що потрібні путящі випускники, креативні й мислячі люди. Коли людина талановита й розвивається у своїй спеціальності, у неї проблем із працевлаштуванням не було й не буде. Диплом сам по собі зараз не працює. Це лише візитка, з якою роботодавець ознайомлюється, а далі дивиться тобі в очі й питає, хто читав тобі лекції, де ти був на практиці, де стажувався, де підпрацьовував під час навчання. Не будемо ходити далеко. Мій син у студентські роки позаурочно працював у ТзОВ «Фінексперт», займався розрахунком ринкової вартості  автомобілів. І коли влаштовувався на роботу  у ТзОВ «Ілта» (офіційний імпортер автомобілів  «Peugeot»), це відіграло вирішальну роль.

До слова, теперішнє навчання студентства, Микола Олексійович вважає набагато цікавішим, аніж років двадцять тому. Усміхається:

-Вчитися завжди приємно, але зараз знання більш доступні завдяки Інтернету. Тому все простіше. Так само стажування за кордоном, з яким теж стало незрівнянно легше. Хоча ми й раніше старались давати собі раду. Зокрема, започаткувавши осередки студентської самоврядної спільноти AIESEC. Звідси випливає іще одна на всі часи актуальна рекомендація – вивчати іноземні мови. 

Професор Данилюк точно знає, про що каже. Адже на його очах впродовж багатьох років розгортались численні історії блискучого професійного зростання – кафедра пишається багатьма своїми успішними вихованцями, але дорогі їй усі випускники. Доброю пам’яткою про них стали фільм про кафедру 17-річної давності та збірка документів і дипломних проєктів, представлена паном Данилюком студентам сучасним. Хлопці і дівчата просто ахнули, побачивши на пожовклих від часу титульних листках рукописних дипломних робіт дату – 1969. Хтось зауважив: «Це ж рік народження моїх батьків!».

Так, це історія. Славна історія. Завідувачка кафедри прикладної економіки Уляна Бережницька каже:

-Нам уже виповнилося 78 років! Започатковано нашу  діяльність було ще в далекому 1946 році на базі Львівського політехнічного інституту. І нинішній історичний екскурс показує, що ми зберегли колектив, розвиваємося й успішно проводимо підготовку здобувачів за всіма рівнями вищої освіти. А це бакалаврат («Економіка бізнесу» й «Міжнародна економіка»), магістратура («Бізнес-економіка») й аспірантура за спеціальністю «Економіка». Дуже приємно, що нас підтримують наші наставники, зокрема Микола Олексійович Данилюк, який є наставником для кожного з нас.

Викладачі  кафедри постійно розвиваються, напрацьовують нові навики й пропонують в якості вільного вибору багато цікавих дисциплін. Студентам зараз загалом значно краще вчитися – вони можуть формувати власну індивідуальну освітню траєкторію. У часи нашого студентства про таке годі було мріяти.

 Учасники цьогорічного святкового зібрання згадуватимуть його ще довго: неформальне спілкування, веселі ігри для студентів, у яких напрацьовуються навички командної роботи, і, зрозуміло, приємні сюрпризи. 

Викладачі також не залишились «без подарунків» - доценти кафедри прикладної економіки Ірина Метошоп (гарант ОПП «Економіка бізнесу»), Тетяна Паневник (керівник кафедрального гуртка «Економіка та бізнес») та Ірина Гобир (секретар ЕК з випуску бакалаврів та магістрів) були нагороджені почесними грамотами за багаторічну сумлінну працю, особистий внесок у підготовку інженерних, наукових кадрів та з нагоди Дня працівників освіти. А професор Микола Данилюк питиме відтепер ранкову каву одночасно з усіма своїми колегами, які подарували йому на пам’ять горня з колективною світлиною викладачів кафедри. Вони й тут – усі разом, як одна сім’я.