Сталий розвиток через призму науки

В Івано-Франківському національному технічному університеті нафти і газу на базі Інституту економіки та менеджменту проводиться Міжнародний конкурс студентських наукових робіт «Управлінські, соціальні та поведінкові науки у реалізації засад сталого розвитку» за напрямами «Соціальні та поведінкові науки», «Управління та адміністрування».

Співорганізаторами Конкурсу стали Поліський національний університет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана та закордонні навчальні заклади: Краківська гірничо-металургійна академія (м. Краків, Польща), Гданський технологічний університет (м. Гданськ, Польща), Стопанска академія «Д. А. Ценов» (м. Свищов, Болгарія), Південно-східний європейський університет (м. Тетово, Македонія), Сілезький технологічний університет (м. Глівіце, Польща), Університет прикладних наук ISMA (м. Рига, Латвія), Технічний університет Кошице (м. Кошице, Словаччина), Поморська Академія (м. Слупськ, Польща).

Конкурс має на меті розширення співпраці із закордонними закладами вищої освіти, стимулювання наукової діяльності студентів, формування нового світогляду майбутніх фахівців, усвідомлення необхідності змін та здійснення перетворень у майбутньому для реалізації засад сталого розвитку на різних рівнях соціально-економічних систем.

Від керівництва Івано-Франківського національного технічного університету учасників конференції вітав проректор з наукової роботи ІФНТУНГ Олександр Кондрат. Його організатори висловили переконання, що повоєнне відновлення України йтиме саме шляхом сталого розвитку, і нинішній науковий захід є внеском у це майбуття.

Директор Інституту економіки та менеджменту ІФНТУНГ Іванна Запухляк каже:

-Ми радіємо, що в нас цьогоріч є учасники з усієї України – багато з університетів Херсона, Миколаєва, Одеси, Дніпра. Загалом онлайн працюють 89 учасників з 33 українських та 5 іноземних закладів вищої освіти (з Польщі, Казахстану, Канади). Чимало робіт присвячені проблематиці часу війни і повоєнному періоду. Наші молоді науковці вже міркують про те, як надалі розвивати Україну на засадах сталого розвитку. 

Своєю чергою, член апеляційної комісії, доктор економічних наук, професор, завідувач кафедри соціальної економіки Харківського національного економічного університету імені Семена Кузнеця Галина Назарова вважає, що такі конкурси, як сьогоднішній, дають молоді велику перспективу:

-Насамперед, це специфічний тренінг підготовки наукової роботи, її публічної презентації та донесення своїх результатів до громадськості. Такий позитивний досвід дає студентам поштовх для подальшої праці. Приклади з Харківщини – це фінансування місцевою владою кращих робіт наукового конкурсу практичного спрямування і побудованих як невеличкий бізнес-план. Моя студентка саме після наукового студентського конкурсу, перемогла в конкурсі на фінансування виробництва екологічно чистої упаковки для продуктів. Тож така послідовність «студент – наука – виробництво – фінансування – власний бізнес» – це дуже хороша індивідуальна траєкторія для переможців.

Хтозна, можливо, хтось із сьогоднішніх учасників наукових змагань стане автором концепції українського економічного дива, якого так потребуватиме суспільство після війни. В усякому разі доктор економічних наук, завідувач кафедри бізнес-економіки та підприємництва Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана»  Інна Рєпіна переконана:

-Молодь – не тільки на словах є нашим майбутнім. Плекати молодих науковців треба навіть не з 1 курсу, а ще раніше: Мала академія наук, всеукраїнські, міжнародні конкурси, студентські інтелектуальні змагання дуже в цьому допомагають. Підвищення якості освіти – це якраз поєднання навчання й досліджень. Важливо, щоб студент міг не тільки засвоювати інформацію, але й аналізувати її, систематизувати й пропонувати власні висновки. Ми разом із колегами тривалий час проводили конкурси і з економіки підприємства, й з підприємництва, а зараз вийшли на міжнародний рівень – і ми бачимо, як в дітей горять очі, як вони хочуть брати в цьому участь. Свої роботи презентують навіть англійською мовою і навіть ті, хто виїхав за кордон. Це рівень! Важливо, щоб вони розвивалися. У нашої молоді вже інше мислення – і вони змінюють нас.