Як спрогнозувати та попередити стихійні лиха у Карпатському регіоні

З ініціативи ректорату Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу та за підтримки Івано-Франківської обласної державної адміністрації 15 липня в онлайн-режимі відбувся регіональний науково-практичний семінар «Прогнозування, попередження та ліквідація наслідків повеней і паводків у Карпатському регіоні».

Про важливість вирішення цієї проблеми сьогодні говорять і науковці, і практики, і представники владних структур. Наш регіон, на території якого формуються басейни річок Дністер і Прут, знаходиться в зоні підвищеного ризику виникнення водних стихій, а також їх шкідливих проявів, які спричиняють різні за масштабами затоплення, підтоплення територій, ураження інженерних інфраструктур і комунікацій. Так, загалом, на території нашої області протікає майже 8 300 річок загальною довжиною 15 700 км, а 70% з них протікають у гірській частині області, де якраз і формуються запаси поверхневих водних ресурсів. На прикарпатських річках побудовано близько 500 захисних гідротехнічних споруд: водозахисні дамби, берегоукріплюючі споруди тощо. Проте, в останні десятиріччя будівництву водозахисних споруд не приділялось достатньо уваги, роботи на них не фінансувались, а існуючі споруди зазнали руйнації внаслідок повеней попередніх років. Діяльність центральних і місцевих органів влади зосереджувалась, в основному, на ліквідацію наслідків надзвичайних ситуацій, пов’язаних з проявами шкідливої дії вод, а не на вжитті заходів щодо їх попередження та мінімізації. Причиною ситуації, що склалась, є, насамперед, відсутність національної програми, недотримання природоохоронного законодавства, систематичне невиконання затверджених у минулому програм і відсутність належного контролю за їх реалізацією.

Підтвердженням того, що до вирішення цієї проблеми потрібно братись негайно стали паводки, які пройшли в Карпатському регіоні в червні 2020 року. Вони завдали великої шкоди населеним пунктам, сільськогосподарським угіддям і господарським об’єктам. «Цьогорічні повені та паводки завдали неабиякої шкоди Прикарпаттю: загинули люди, зруйновані житлові будинки, підтоплені території 263 населених пунктів, майже 8 000 сільськогосподарських угідь, пошкоджено більше 13 000 господарських об’єктів, а також пошкоджено та зруйновано близько 1000 км доріг і більше 300 мостів. Соціально-економічні та екологічні збитки за попередніми підрахунками складають близько 2 млрд. гривень. - розповідає заступниця голови Івано-Франківської ОДА Марія Савка, - Ми переконані, що підходити до вирішення цієї проблем потрібно комплексно, об’єднуючи зусилля і представників влади, і науковців. В першу чергу, потрібно вжити заходи щодо прогнозування та попередження стихійних лих, а це - за науковцями».

Про актуальність та важливість проведення семінару, а також про значні напрацювання ІФНТУНГ в цій галузі розповів перший проректор ІФНТУНГ, який, до слова, є головою Басейнової ради Дністра, професор Олег Мандрик: «На базі нашого університету таких захід проводиться невипадково, ми маємо великі напрацювання в цьому напрямі. По-перше, у 2012 ми виграли та реалізували проєкт з розвитку місцевого самоврядування і створили на березі Дністра (с. Маріямпіль Галицького району) Дністровський протипаводковий полігон. І саме його ми зараз хочемо розвивати. По-друге, наукова складова – це наукові розробки провідних вчених нашого університету, які відомі не тільки в Україні, а й за її межами. Йдеться про створення екологічних паспортів для кожної місцевості, екологічного плану для Івано-Франківська, Прогнозної карти затоплення Дністровського каньйону, яка була розроблена ще в 2012 році, і за якою, до слова, було прогнозовано, що саме в 2020 році буде наступна повінь. І це все - заслуга наших науковців. Ми сподіваємось, що сьогоднішні пропозиції, які будуть включені в ухвалу семінару, знайдуть своє місце в державній цільовій програмі. Адже наша основна мета – прогнозувати та попередити!»

Небайдужих до вирішення цієї проблеми виявилось чимало. Так, в науково-практичному семінарі взяли участь близько півсотні провідних науковців, практиків і представників органів влади, серед яких: перший заступник голови Івано-Франківської обласної державної адміністрації Марія Савка, ректор ІФНТУНГ, академік НАН України Євстахій Крижанівський, начальник Управління ДСНС в Івано-Франківській області Володимир Чернецький, доктор геолого-мінералогічних наук, професор кафедри екології ІФНТУНГ Олег Адаменко, начальник Дністровського БУВР Роман Михайлюк, головний науковий співробітник Інституту телекомунікацій і глобального інформаційного простору Євген Яковлєв, директор інституту Микола Хлапук і завідувач кафедри Любомир Шинкарук (Рівненський національний університет водного господарства та природокористування), завідувач кафедри геотехногенної безпеки та геоінформатики ІФНТУНГ Едуард Кузьменко, заступник директора Інститут геохімії навколишнього середовища НАН України Віктор Долін, головний спеціаліст відділу моніторингу, обліку надзвичайних ситуацій та пожеж Управління планування, інформаційно-аналітичної та моніторингу Департаменту запобігання надзвичайних ситуацій Петро Кропотов, заступник начальника Басейнового управління водних ресурсів річки Тиса Едуард Осійський, директор Українського науково-дослідного інституту гірського лісництва ім. Пастернака Олексій Голубчак, заступник начальника Басейнового управління водних ресурсів річок Прут та Сірет Григорій Кікерчук та інші.

У своїх доповідять спікери ділились своїми напрацюваннями та пропозиціями щодо попередження стихійних лих та зменшення проявів шкідливої дії вод. Серед пропозицій можна виокремити наступні:

Розроблення державної цільової програми збереження та відновлення гірських річок Карпатського регіону.
Профінансувати в повному обсязі протипаводкові та протиповеневі заходи на території Івано-Франківської області, що передбачені в рамках «Загальнодержавної цільової програми розвитку водного господарства та екологічного оздоровлення басейну річки Дніпро на період до 2021 року» затвердженої Законом України від 24.05.2012 р. № 4836-VI.
Збільшити наповнення Державного фонду розвитку водного господарства за рахунок відрахувань рентної плати з 10 до 20% за спеціальне використання води, що дасть змогу фінансувати по КПКВК 2407070 «Захист від шкідливої дії вод сільських населених пунктів та сільськогосподарських угідь, в тому числі в басейні р. Тиса у Закарпатській області» та по КПКВК 2407050 «Експлуатація державного водогосподарського комплексу та управління водними ресурсами».
Створити систему автоматизованого раннього виявлення підняття рівнів води в ріках Карпатського регіону, прогнозу можливого затоплення та сповіщення населення про небезпеку.
Передбачити: створення сучасної цифрової системи радіозв'язку; базування та чергування повітряного судна ДСНС в місті Івано-Франківську; розширення мережі функціонування гірських пошуково-рятувальних підрозділів; забезпечення підрозділів Управління ДСНС в області спеціальною аварійно-рятувальною та інженерною технікою з метою виконання завдань за призначенням, а також модульними комплексами для розгортання зведеного загону; удосконалення технічної спроможності Регіонального центру управління в надзвичайних ситуаціях; відновлення роботи Дністровського протипаводкового полігону у Галицькому районі та оснащення його автоматизованою інформаційно-вимірювальною протипаводковою системою протягом 2021-2022 рр.
Підготувати спільні проекти з метою залучення міжнародної технічної допомоги в рамках Дунайської та Дністровської стратегій, а також стратегії розвитку Карпатського Єврорегіону.

Більше пропозицій у Проєкті ухвали науково-практичного семінару «Прогнозування, попередження та ліквідація наслідків повеней і паводків у Карпатському регіоні», з яким можна ознайомитись, завантаживши ФАЙЛ.

Інформація оновлюється.

стихійні лиха