"...України слава стане поміж народами"!

160 років минуло з тих пір, як на широкий загал вийшла пісня, якій судилося стати Славнем України, мелодію якої нині чув увесь світ, і слова якої пророчо виповнюються в наші дні:

«Ще не вмерли України і слава, і воля,

Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля. 

Згинуть наші вороженьки, як роса на сонці,

Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці.

Душу, тіло ми положим за нашу свободу. 

І покажем, що ми, браття, козацького роду».

Саме в цю мить українці на очах у всього світу показують взірці героїзму у виборюванні волі й правди, у виборюванні права самим бути господарями на власній землі.

Так поезія українського етнографа Павла Чубинського  стала безсмертною і увійшла в історію, хоч і не одразу здобула крила: автора було заслано в Архангельську губернію. Однак Слово, в якому дрімало зерно сили нації, проросло великою потугою, коли композитор Михайло Вербицький поклав його на музику.

Саме 10 березня 1865 року у Перемишлі, на відзначення річниці памяті Тараса Шевченка, цей твір прозвучав уперше.

Славнем України його проголосили 1917 року в Українській Народній Республіці, однак її поразка автоматично означала й заборону національних державних символів.

1939 р. став роком, коли Карпатська Україна офіційно затвердила свій Гімн. І це – «Ще не вмерла України ні слава, ні воля…». Він розділив долю цього державного утворення.

Задушити голос Славня намагалась влада СРСР, але він проривався на свободу не тільки в Україні: був період, коли Кубанський козачий хор виконував його як давню козацьку пісню.

І тільки зі здобуттям незалежності України Славень отримав належне йому місце та був виконаний 5 грудня 1991 р. на засіданні Верховної Ради, присвяченому Всеукраїнському референдуму та президентським виборам.

Відтоді Державний Гімн України – з нами, в будні й свята, в радості й горі, в революціях і війні… Звучатиме він і в день Перемоги, до якої держава йде крізь вогонь, біль і страждання. Бо українці точно знають, що

 «…завзяття, праця щира свого ще докаже,

 Ще ся волі в Україні піснь гучна розляже,

 За Карпати відоб’ється, згомонить степами,

 України слава стане поміж народами»!