1 вересня в Україні – День знань. І він зовсім не схожий на всі попередні навчальні старти. Бо обпалений війною. Бо не тільки відкриває дітям та молоді дорогу до освіти, але й відкриває дорогу всій Україні до нового суспільства.
Схоже, до нас нарешті приходить розуміння того, чим насправді є хороша освіта. Завжди йшлося про те, що це – можливості. Можливості успішного вступу до кращих вишів, можливості побудови блискучої кар’єри, а відтак – і достатку. Але у 2022-му ми на власні очі побачили, що таке брак освіти.
Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно із соціологічною службою Центру Разумкова з 5 по 12 серпня 2022 р. на територіях, контрольованих Україною та на яких не ведуться бойові дії, опитав 2023 респондентів віком від 18 років, аби з’ясувати, як пов’язані рівень освіти людини і цінність для неї свободи. І виявилося, що зі зростанням рівня освіти суттєво зростає цінність свободи перед матеріальними благами. Серед опитаних осіб із загальною середньою освітою 33,8%, попри значущість для них як свободи, так і достатку, все ж таки готові терпіти певні матеріальні труднощі заради дотримання всіх громадянських прав та особистої свободи. А вже серед осіб з вищою або незакінченою вищою освітою цей відсоток становить 57,4 %. Відчуваєте різницю?
Ось, де відповідь на чимало питань, які українці ставлять собі від 24 лютого цього року (Як можуть люди іти вбивати своїх сусідів тільки тому, що їх не влаштовує низька зарплатня, а на «спецоперації» платять значно більше? Як люди можуть виправдовувати моторошні злочини своєї країни на території іншої? Як взагалі можна погоджуватись із тим, що «біле» - це «чорне», а «ліворуч» - це «праворуч»? Як можна любити своє рабство настільки, щоби мати в ньому зону комфорту?)
На певні здогади наштовхують інтерв’ю респондентів відеоопитувань, котрі дають оцінку поточним подіям з погляду російського обивателя. Не потрібно навіть тестування, аби скласти собі уявлення про приблизний IQ опитуваних, настільки він очевидний. Відразу втрачається сенс дискусії про те, як до формування зомбі-планктону долучилися Чехов або Чайковський, бо навряд чи тут про них взагалі чули. Весь світ побачив «інтелектуалів», котрі влаштували бійню в Бучі, розтерзали Ірпінь, Маріуполь і сотні українських міст, містечок та сіл. І весь світ мав і має нагоду спостерігати динаміку «громадської думки» в терористичній країні, де «влада краще знає».
Але це – їхній шлях, яким уже прийшли до світової ганьби. Українцям же слід робити власні висновки з трагічної історії, свідками й учасниками якої стали. Один із цих висновків сформульовано віддавна: що посієш, те й пожнеш. Посієш своєчасно в голові дитини зерна освіти, а в серці – доброти, то й виростуть вони разом із Людиною з великої літери. А занедбаєш посів – розквітне бур’ян, у хащах якого годі буде шукати будь-що людське, куди не проб’ється жоден промінчик світла Свободи.
Тому в День знань поміркуймо над його новими сенсами для України. Згадаймо, що освіта направду є світлом для кожного народу і запорукою розвитку демократії. Відтак, вирушаючи нині до школи, коледжу, університету, робимо свій важливий крок до нашої нової, кращої і щасливої України. І вся подальша наука – то не просто обов’язок чи власне бажання. Це – важлива місія, покладена на кожного учня, студента, курсанта. Місія побудови держави майбутнього!
Тож вітаємо кожного, хто 1 вересня вирушає в дорогу знань, і кожного викладача і вчителя, які вестимуть нею своїх підопічних. Нехай всім Вам добрим дороговказом будуть слова Молитви за Україну:
Боже великий, єдиний,
Русь-Україну храни,
Волі і світу промінням
Ти її осіни.
Світлом науки і знання
Нас, дітей, просвіти,
В чистій любові до краю,
Ти нас, Боже, зрости.
https://youtube.com/shorts/Zf0xVy3T-2I?feature=share