І війна, що палає зараз на українській землі, незаперечно це підтверджує. У світлі цієї пожежі Міжнародний день театру набуває нового змісту. Бо таки недаремно покровителька театру Мельпомена, крім маски трагедії в одній руці, тримає ще й палицю в іншій, як символ невідворотності покарання тих, хто порушує волю богів. Нині й вона не залишається осторонь боротьби за волю та незалежність.
Вона промовляє до нас голосом українських митців, які обстоюють свою Батьківщину. Вона кличе приспану совість росіян голосом акторів, котрі, наражаючи себе на небезпеку репресій, кажуть правду про війну. Її служителі дають в театрах прихисток біженцям, працюють задля перемоги, грають вистави у бомбосховищах... Домівки муз нині зазнають таких же руйнувань, як і оселі мирних громадян.
Українська Мельпомена зараз на війні. Вона бореться разом з усією країною. Вона йде до перемоги!