Мій дім - моя фортеця!

Так сталося, що цього року вся Україна – в боротьбі. За незалежність, за свободу, за виживання загалом. Ворог намагається вбити нас не тільки кулями й ракетами, але й сподівається влаштувати українцям холодомор. Тож тепер у фокусі уваги цілої країни – не тільки новини з фронтів, але й тема енергоощадності та утеплення помешкань. Навіть за найменшої плюсової температури за вікном мешканці будинків, по можливості, замінюють вікна, майстри працюють над теплоізоляцією стін – повною чи частковою. Але не завжди такі заходи допомагають. Трапляється, що витрачені кошти йдуть… на вітер, а замовник послуг отримує результат, протилежний бажаному.

Чому так виходить? Яких помилок припускаються мешканці багатоквартирних та приватних будинків і на що слід вертати увагу, плануючи термомодернізацію житла? Із цими питаннями ми звернулися до сертифікованого енергоаудитора, члена Асоціації  енергоаудиторів України, члена Асоціації інженерів-енергетиків України, фахівця з 14-річним досвідом у сфері енергоефективності Олександра Дутки.

                          Чи тепло під «клаптевою ковдрою»?

-Пане Олександре, якої Ви думки про ті методи, якими франківці намагаються утеплювати свої квартири? Зараз активно пропагується утеплення зовнішніх стін, але не всі мешканці багатоповерхівок мають достатній дохід, аби дозволити собі такі видатки. Тож не дивно, що деякі роблять теплоізоляцію квартир, а сусіди, приміром, не можуть…

- Клаптикове утеплення – це типова ситуація для всіх міст України. Але воно має низку недоліків, а в деяких випадках тягне за собою чимало небезпек. Бо в цьому випадку треба розуміти, що ми працюємо тільки з частиною будівлі, хоча її слід розглядати як цілісну систему. В такий спосіб можна, приміром, лікувати одну частину тіла, ігноруючи іншу. Так само й тут: клаптикове утеплення – це зло. Оскільки існує поняття «містків холоду» на стику утепленої і не утепленої частини будівлі. Дуже важливий момент, бо він створює некомфортні умови проживання саме через реакцію системи: через отакі «місточки холоду», утворюється пліснява й грибок всередині квартир на стиках утепленої і не утепленої частини стіни. На таку небезпеку і себе, і своїх сусідів наражає той, хто утеплює. Мало того, що зовнішній вигляд будівлі псується, порушується архітектурна цілісність, але й утворюється пліснява та грибки. Люди ними дихають і згодом витрачають шалені кошти на медицину вже через 5 – 7 років такої експлуатації. До того ж  при клаптиковому утепленні не досягається той ефект, який був би при повній термомодернізації багатоповерхівки. Адже мешканець, котрий утеплився, продовжує гріти вулицю через сусідні не утеплені квартири – його тепло чудово тікає через всі внутрішні перегородки.

Крім того, коли люди самостійно вдаються до таких фрагментарних робіт, вони не звертаються до висококваліфікованих фахівців, які забезпечують виконання технагляду й проєкту. А неякісно виконані роботи знижують теплоізоляційні властивості утеплювача, призводять до замокання огороджувальних конструкцій і поступового руйнування стіни (на тепловізійній зйомці можна чітко простежити, як починає замокати утеплена стіна). Крім того, на стику ізольованої та утепленої стіни за низької температури можливі певні деформації, оскільки там утворюються мікротріщини. Неозброєним оком вони, може, й непомітні, але шкода від них велика.

-Щоб такого не траплялося, як забезпечити справді високоефективні роботи з утеплення будинку?

- Люди повинні розуміти: сірий ринок послуг з утеплення працює без проєкту, без дозволів і без належного нагляду за якістю робіт. Дійсно, наче дешевше, але, як показує практика, не якісно і в кінцевому рахунку виходить значно дорожче. До того ж в такому випадку мешканці повністю самі фінансують всі видатки. І  це в той час, як в Україні з 2019 р. діє програма «Енергодім» від Фонду енергоефективності для ОСББ. Там можливе грантове повернення коштів. На початку цієї програми можна було повертати до 70% всіх коштів, витрачених на енергоефективні заходи. Колосальні суми! Крім того, тут можна сподіватись і на якість робіт, і комплексний підхід, і авторський нагляд, і проєкти з дозволами. Все буде на порядок вище плюс в кінцевому підсумку економія коштів. До того ж, у кожному місті існують так звані револьверні фонди, міські програми з підтримки енергоефективності. Це хороший ресурс, який можна і потрібно використовувати.

                                               Хто в ліс, хто по дрова

-Однак правда полягає в тому, що мешканці багатоквартирних будинків не однакові за своїм матеріальним становищем. У новобудовах живуть люди, котрі перебувають приблизно в однаковому ресурсі (власне, тому вони й придбали нові квартири), але в старому житловому фонді неозброєним оком видно різницю в достатку мешканців – де живе самотній пенсіонер чи люди з мінімальним рівнем доходів, а у кого є фінансові можливості. Тим, хто ледь зводить кінці з кінцями, все одно, чи платитимуть вони 30% вартості проєкту, чи 100%. У них немає грошей ні на скільки. А кредит – справа небезпечна, не всі хочуть у нього загрузати.

-Зауважу, що програма «Енергодім» не передбачає застави житла. Звісно, в її рамках діяльність ОСББ перевіряється, всі процеси контролюються (а йдеться тільки про ОСББ – з окремими мешканцями ніхто не працюватиме). Так ось, мав нагоду спостерігати, як в аналогічному проєкті брали участь мешканці багатоквартирних будинків у львівському мікрорайоні Сихів – саме такий випадок, про який ви кажете. В одному з будинків за цією програмою вже пішло співфінансування, але одна з мешканок, старенька жінка, не мала коштів на погашення кредиту й, відповідно, не платила їх. Так сусід-підприємець оплатив її борг. Трапляється! Маємо розуміти, що в будинку ми всі – сусіди, й будинок – це наша спільна власність. І для когось ці суми не є великими. Тому такі випадки теж бувають.

Але маємо розуміти, що отримаємо на виході. А на виході матимемо значну економію. Коли відбувається повна термомодернізація будинку – стіни, дах, горище, підвал утеплено; ізоляція трубопроводів, які постачають гарячу воду й теплову енергію зроблена; поставили теплопункт, який працює відповідно до погодного регулювання; замінили вікна, систему освітлення, збалансували систему опалення, то далі розпочинається економія. Бо утеплений будинок – як термос: коли на вулиці до - 5®С, то в ньому нема потреби включати опалення взагалі. І люди на цьому економлять.

У тому ж Сихові один із будинків, де зробили навіть неповну термомодернізацію (без обладнання теплопункту й модернізації тепломереж), а просто все утеплили й поміняли вікна та вхідні двері, за весь опалювальний період жодного разу не включили систему опалення. Тобто в платіжках за опалення був «0». Якщо раніше з однієї квартири платилося в середньому 2 тис. грн. на місяць, то тепер ці зекономлені кошти й покрили вартість термомодернізації.

-А якщо люди не мають ОСББ, а лише управляючу компанію, чи можна взяти участь у такому проєкті?

-Ні. Адже управляюча компанія не несе юридичної відповідальності за будинок. Це просто надавач послуг, приміром, із прибирання і т.д.

Ця програма діє й зараз, під час війни. До того ж з’явилась нова – «Віднови свій дім», для людей, помешкання яких знищено внаслідок війни. Ця програма фінансується Євросоюзом.

-Ви згадали про сірий ринок послуг. А як вибрати тих, хто заслуговує на довіру?

-Технологія термомодернізації має певні критерії та вимоги. За будь-якого утеплення треба враховувати певну товщину утеплювача, вимоги до монтажу, до технагляду. Це серйозний підхід. Є реєстр організацій, які мають ліцензію на виконання проєктно-кошторисної документації. Те саме стосується авторського й технічного нагляду: підприємці чи фірми також мають відповідну ліцензію. Але все починається з енергоаудиту. Проведіть кастинг серед сертифікованих енергоаудиторів, які мають право здійснювати аудит будівель і на виході отримаєте енергетичний сертифікат,  занесений в державну Базу даних енергетичних сертифікатів будівель. Також аудитор має надати звіт з енергоаудиту, де буде описано поточний стан будівлі, проаналізовано її енергоспоживання, вказані шляхи підвищення енергетичної ефективності та приведення її до відповідних норм і запропоновані різні заходи. Кваліфікований енергоаудитор зазвичай пропонує декілька пакетів комплексних заходів – мінімум, максимум і, так би мовити, золоту середину.

Фахівець також оцінює майбутню економію і терміни окупності. На цій основі ОСББ вже вирішує, що саме далі робити чи не робити взагалі нічого. Тоді вже звертаються до проєктного менеджера, відповідно до вимог програми «Енергодім» (це може бути той самий енергоаудитор), і далі визначаються організації, які виконуватимуть проєктні, монтажні роботи, технічний і авторський нагляд. Тут вже йде повний контроль Фонду, який проводить свої перевірки щодо якості, та й ОСББ зацікавлене контролювати роботи на всіх етапах. Тож тут шанси на якісне виконання значно вище.

Для фізичних осіб-власників такий шлях не передбачений. Власник – одна сім’я, котра робить, що вважає за необхідне. Але теж може замовити всі ті самі роботи. Це коштовно, тому, думаю, 99% приватного сектору таке не роблять. Однак працювати без спеціалістів – це неправильний підхід. Далеко не всі ринкові пропозиції відповідають вимогам енергоефективності. Приміром, зараз майже ніде немає утеплення стіни більше 10 см. А практика показує, що такого недостатньо – треба 15 см мінвати чи пінопласту. Менша товщина може бути в екструдованого пінополістиролу – це вже інші характеристики матеріалу. Але він і дорожче коштує.

Одним із найоптимальніших варіантів вважаю плити на основі скловолокна: миші його не їдять, воно менше піддається атмосферному впливу й не горить. А пінопласт горить чудово, до того ж продукти його горіння дуже токсичні – можна померти, просто кілька разів їх вдихнувши. Також його дуже люблять миші й він покривається пліснявою там, де контактує з вологою та зовнішнім середовищем. До слова, саме це й відбувається у випадку клаптикового утеплення. Аби такого не траплялось, й існує технічний нагляд, який стежить за якістю монтажних робіт і робить свої висновки. Коли виявляють порушення, то змушують підрядників виправляти всі хиби. Трапляються випадки, коли будівельникам доводиться повністю знімати встановлене утеплення й переробляти так, як належить.

                                               Старе – як нове?

-Стосовно утеплення існує думка, що для стін старого житлового фонду – австрійських, польських будинків –  набагато краща штукатурка з перлітового піску. Тим більше, що мешканцям старого житлового фонду  часто доводиться паралельно вирішувати проблему з грибковими ураженнями стін. У сполученні з пінопластовим утеплювачем – це вирок для будинку. А пів сантиметра перлітової штукатурки за рівнем теплозбереження дорівнює 15 см утеплювача з мінвати. Який Ваш погляд на це питання?

-Радив би ознайомлюватись з дійсними характеристиками випробувань цього матеріалу, його ціною та світовим досвідом використання. Часто на ринок заходять компанії, які гарно рекламують себе, але вводять споживачів в оману. Мають бути державні сертифікати на нього з усіма характеристиками за всіма параметрами. Зрештою, можна зв’язатись із виробником та довідатись, як  перліт працює конкретно у вашому випадку.

Якщо говорити про грибок у старих будівлях, то виникає він через невідповідну експлуатацію. На етапі ремонтних робіт треба постаратись позбутись його й максимально висушувати та вентилювати приміщення. Саме невентильовані приміщення є ідеальною умовою утворення грибка. Це треба враховувати при заміні вікон, адже пластикові не пропускають повітря. Тож необхідно обладнати правильні вентиляційні системи, як для кожної кімнати окремо, так і центральну, встановити віконні провітрювачі (такі в Івано-Франківську встановила школа-ліцей №13). Провітрювач – як трубка, в котрій працює теплообмінник. Ним можна регулювати, скільки повітря ми віддаємо назовні, а скільки надходить у приміщення й підігрівається (підігрівати можна від електромережі). Бо якщо на вулиці -20® С, то не дуже комфортно відкривати вікна. А якщо провітрювати постійно, то ми будемо гріти вулицю. Загалом взимку рекомендується провітрювати помешкання кілька разів на добу, але не довше однієї хвилини, щоб не охолоджувати помешкання.

-До речі, коли планується термомодернізація будівлі, то слід пам’ятати й про фундамент. Там уже використовується інший матеріал?

-Так, екструдований пінополістирол. Це гідрофобний матеріал, стійкий до вологи, тож він забезпечує уникнення плісняви. Без нього (якщо утеплювач торкатиметься поверхні землі) на стінах з’являтимуться пліснява й грибок. Тож у належних проєктних роботах обов’язкова умова – утеплення зовнішніх стін підвального приміщення екструдованим полістиролом нижче рівня землі, з розкопуванням фундаменту на пів метра чи метр. Вже вище землі мінімум на 50 см вже можна ставити базальтове волокно, скловату, мінвату чи той же пінопласт, тобто дешевші матеріали.

- А що робити з дахами й горищами? Їх теж потрібно утеплювати?

- Так. Це частина комплексної термомодернізації, що передбачає утеплення плити перекриття над останнім поверхом. Інакше тепло буде «тікати» через стелю. Це як термос, який не закрили кришкою.

-Наразі ми вели мову про сучасні й давніші будівлі, але не згадували про ті, що складають історичне обличчя міст. За кордоном існує практика збереження автентичної забудови. У  Великобританії, приміром, у таких будинках не ставлять пластикові вікна й зберігають очеретяні дахи. Їх просто заборонено модернізувати. Що робити в аналогічних випадках?

-Коли йдеться про екопокриття дахів, про збереженя культурної та історичної спадщини, то тут мають здійснюватися реставраційні заходи, а вони дуже коштовні. Втім, в Європі є приклади утеплення з точним повторенням всього рельєфу зовнішньої стіни  задля збереження первинного історичного вигляду будівлі.

                                               Батарея… розбрату

-Роботи, про які ми говорили – зовнішні. А на що слід звернути увагу всередині приміщення? Наприклад, як краще вчинити з батареями – промити старі чавунні чи встановити пластинчасті? Що ефективніше?

-Відповідь дасть енергоаудит. Можна просканувати тепловізійною зйомкою зашлакованість батарей і вузлів їх приєднання до внутрішньобудинкової системи опалення, самі труби й балансування системи опалення. Якщо в будинку вертикальна однотрубна чи двотрубна система розводки опалення, то хтось може самовільно поміняти батарею на нову, більшу за площею тепловіддачі, й це розбалансує систему не тільки по стояку, але й в будинку загалом: тоді хтось мерзне, а хтось відкриває вікно, бо йому гаряче. На крайніх стояках у кутових споживачів будуть тотальні недогріви. Власне, коли йдеться про термомодернізацію будинку, справа стосується й системи теплопостачання. Недостатньо поставити тепловий пункт з датчиками погоди й тепловими регуляторами. Потрібне балансування всіх стояків системи опалення. Для того встановлюються автоматичні балансувальні клапани, проводиться перевірка опалення в квартирах усіх мешканців, здійснюється тепловізійна зйомка, проводиться опитування мешканців щодо температури в приміщеннях, виявляються можливі порушення, спричинені самовільними втручаннями в систему опалення. Загалом чим більший будинок, тим більше нюансів.

-Коли  люди ставлять у себе в квартирі теплу підлогу, це розбалансовує загальну систему теплопостачання?

-Якщо підлога живиться від системи центрального теплопостачання, то, звичайно, розбалансовує. Адже в такому випадку порушується вся гідравліка. Але якщо підключення, приміром, від електрики – то все гаразд.

-А опалення в під’їзді має зберігатися чи ні? Адже вартість опалення зросла, і в мешканців багатоквартирних будинків часом виникають думки, чи не варто зняти її?

-Це важливий момент: опалення в під’їзді обов’язково має бути, особливо якщо будинок не утеплений.  Це такий «тепловий замок». Старі будинки так спроєктовані, що зовнішня стіна становить, наприклад, 50 см, а внутрішня, між квартирами й місцями загального користування, - 20 см. Якщо під’їзд неопалений, то стіни в квартирах не просто будуть холодні: якщо мова про стіну санвузла й ванни, то нагріта вода всередині приміщення утворюватиме конденсат і призводитиме до утворення грибків та мікротріщин, внаслідок перепаду температури. Тобто – до порушення конструкції будинку.

Розмірковувати про доцільність опалення в під’їздах можна хіба тоді, коли замінені всі вікна в місцях загального користування та вхідні двері, обов’язково облаштовані тамбури, утеплені стіни, підвали й горища.

-На перепад температур і сирість часом скаржаться й мешканці новобудов, які опалюють свої помешкання, а їхні сусіди, придбавши квартири, там не живуть й, відповідно, не вважають за необхідне опалювати порожні приміщення. Чим це загрожує?

-Тим, що решта сусідів втрачатиме теплову енергію й  опалюватимуть їхнє житло. Але, якщо вікна там не відкриті, сирості в цьому випадку не повинно бути. Сирість може спричинювати перекриття. Трапляються випадки, коли під час зведення будинку перекриття заливались бетоном під час дощу, й волога залишилась всередині конструкції. Вона нікуди не дівається. Деколи доводиться навіть просвердлювати дірочки в перекритті, щоб випустити воду з бетону. Інакше вона буде постійно просочуватися, а стеля – мокріти. Новобудови доволі часто бувають із сюрпризами.

-Тож на що слід звертати увагу під час купівлі помешкання в новобудові?

-Не на рекламу, а на наявність енергоаудиту будівлі. Дуже багато залежить від якості будівельно-монтажних робіт. Можна використати хороший утеплювач і хороші вікна, але зробити неякісний монтаж – от і будуть щілини між стіною та вікном або інші прикрощі. Можна й самому помітити, чи рами не криві, чи добре прилягають до стіни і т.д.

-Коли йдеться про такого роду покупку, можливо, варто й самому замовити енергоаудит?

-Це правильний підхід. Знаю кілька випадків, коли люди замовляли таке обстеження перед серйозною покупкою нерухомості на вторинному ринку.

Що ж, гасло «Мій дім – моя фортеця» цієї зими стає актуальним, як ніколи. Домівкам українців дійсно доводиться витримувати ворожі атаки – фізичні й енергетичні. Маємо добре знати, як протистояти їм, досліджувати всі способи вирішення проблем і обирати ті, що допоможуть вистояти.

Комплексна термомодернізація будівель. Презентація.