Творчість і студенти

Зміст

  1. Gaudeamus
  2. Вірші

Gaudeamus

Gaudeamus igitur,
Juvenes dum sumus! (bis)
Post jugundam juventutem,
Post molestam senectutem
Nos habebit humus.(bis)
 
Гаудеамус ігітур,
Ювенес дум сумус! (2р.)
Пост югундам ювентутем,
Пост молестам сенектутем,
Нос хабебіт хумус.(двічі)
 
Звеселяймось,
поки молоді!
Після молодості веселої
І печальної старості
Забере нас смерть
 
Vivat Academia!
Vivant professores!
Vivat membrum quodlibet!
Vivant membra qualibet!
Semper sint in flore!
 
Віват Академіа!
Вівант профессорес!
Віват мембрум кводлібет!
Вівант мембра квалібет!
Семпер сiнт ін флоре!
 
Vivat, Академія!
Vivat, Професори!
Хай живе кожен!
Будьмо! Всі разом!
Процвітай, спільнота!
 
Vivat et respublica
Et qui illam regint!
Vivat nostrum civitas,
Maecenatum caritas,
Que nos hic protegint!
 
Віват ет Республіка
Ет кві іллам регіт!
Віват нострум цівітас,
Меценатум карітас,
Квe нос хік протегіт!
 
Vivat, наша республіка!
І її керуючі!
Хай живе наше місто!
Також його меценати,
Під доброчинністю котрих
перебуваємо!

Gaudeamus в форматі mp3 (3,12 MB), вик. хор Штутграртського університету


Вірші

ЧОМУ?
Чому так важко зрозуміти
Цей світ, цей плин мого життя?
Ти хочеш йти - мусиш летіти
Кудись, сама, у небуття.

Чому буває так на серці важко,
Коли ти знаєш, що тепер одна
Летиш у небо, мов підбита пташка,
Зламавшись все ж під тягарем життя.

Чому, коли кричиш ти мовчки -
Ніхто не чує, тільки ти...,
Коли ж мовчиш ти в голос, пташко,
Тоді здається чують всі.

Чому, чому, питаю ще раз всіх
Скажіть мені, не будьте же зухвалі
Чому цей світ штовхає нас на гріх,
На гріх ненависті, породжений з любові?

Чому, питаю вас, наша душа,
Здавалося би добра й співчутлива,
Заповнила цей келих з кришталя
По вінця злобою, призирством й навіть гнівом?

Чому здається нам, що лише він
Виною є усьому, що є з нами?
Він ні при чому, він живе як жив
Виною усіх сліз є ми самі.

Тому прошу вас більше не питайте,
Не задавайте цих тупих "ЧОМУ",
За все, що є в вас - дякуйте й кохайте,
А на все інше - відповідь "ТОМУ"!

 

Кидик Ліля 27.04.2009

***
STOP!
Як би зробити так, щоб "Всесвіт"
Вмить зупинився на хвилину?
Щоб ти могла його спіймати
Й не бігать за ним без зупину.

Бо ця гонитва за ілюзією
Нікому зовсім не потрібна,
Що ти як дура за ним гонишся
На вітер у цей час подібна.

Який гуляє і не знає,
Що він є лишнім на цім світі,
Бо Всесвіт думає і каже:
"Коли б вже зник цей лютий Вітер?"

А він кружляє між полями
Окутуючи цей світ собою,
Хоч лютий він, та усе ж прагне
Окутати його любов'ю.

Та Світ пручається, мовлявши,
Він Сонце любить, і не треба
Його проміння закривати
Захмареним від Вітру небом!
"Проте дивися, любий Всесвіт, -
Ображено промовив Вітер -
Щоби палючий промінь Сонця
Лиш шкоди не завдав для Світу!"

І так жили вони ц парі,
І сонце їм ясно світило,
Та Всесвіт так й не зупинився,
Його ніщо не зупинило!
 

Кидик Ліля 06.05.2009

***
І це ще не кінець…
Ні це не все, це не кінець,
Його потрібно довго ще чекати
Бо як можливо просто все закінчить,
Коли ти все ж готова ще кохати.

Кінець – це те, що настає останнім
Перед початком нового життя,
Кінець – це все, що йде після прощання,
Проте це все ж забуті почуття.

Кінець – це крапка, але їх багато,
Бо не закінчений іще роман,
Хоча ти зараз на сторінці,
Де автор пише про роман.

Проте не бійся і читай спокійно,
 Мов пишеш цей роман сама,
А автор вже його давно закінчив
Це знають всі, лиш ти одна

Продовжуєш чомусь крутитись
З надією, що можеш щось змінить,
Та марно все це, ти продовжуй жити
І постарайся все як є лишить.

І вір у те, що дочитавши
Ось цю сторінку ти перегорнеш
І там тебе чекає твій початок
Любові, щастя й радості без меж.
 

Кидик Ліля 10.05.2009
Українська