Карпаш Олег Михайлович

Найголовніше, до чого спонукає віра, – це необхідність

 позбутися страху говорити правду.

                                                                (Любомир Гузар)

Карпаш Олег Михайлович

Проректор з наукової роботи Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу,Заслужений діяч науки і техніки України, Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, Заслужений працівник газової промисловості України, кавалер ордена «За заслуги» ІІІ ступеня доктор технічних наук, професор

Народився  9 січня 1949 року у стародавньому Тлумачі на Івано-Франківщині. Його дитинство та юність пройшли у рідному місті, де він навчався,  зростав, мужнів. Вже змалку хлопець вирізнявся допитливістю, бажанням здобувати нові знання. У Тлумацькій середній школі, яку закінчив із золотою медаллю, найбільше любив «точні» науки. 

    З однокласниками (10 клас)

Але цими предметами коло його інтересів не обмежувалось. Олег Карпаш успішно закінчив й музичну школу (клас гри на баяні), а також міг похвалитись неабиякими успіхами у спорті (І юнацький спортивний розряд з гандболу). Тривалий час грав за обласну учнівську, а пізніше студентську збірні з гандболу.

У 1966 році вирушив до Львова підкорювати політехнічний інститут. Але доля розпорядилась так, що омріяний факультет чекав свого талановитого студента у 1967 році в Івано-Франківську. У 1972 році, по закінченні факультету автоматизації і економіки тодішнього Івано-Франківського інституту нафти і газу (сьогодні – Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу) розпочав трудову у Дрогобицькому відділі Укрдіпронафті (м. Київ), ВНДІТнафті (м. Івано-Франківськ), СКТБ «Надра» при ІФІНГ. Вже 1976 року молодий науковець Олег Карпаш одержав перше авторське свідоцтво «Искатель к ультразвуковому дефектоскопу», а 1977 року опублікував у науковому журналі першу статтю «Неразрушающий контроль резьбовой части утяжеленной и ведущих бурильных труб».

Перше авторське свідоцтво «Искатель к ультразвуковому дефектоскопу», 1976 р.

Авторське свідоцтво АС № 869467 «Способ повышения чувствительности при ультразвуковом контроле трубных изделий»,

1978 р.

Значним поштовхом у становленні О. Карпаша як науковця стало одержання 1978 року авторського свідоцтва АС № 869467 «Способ повышения чувствительности при ультразвуковом контроле трубных изделий». У подальшому (1983 р.) це авторське свідоцтво було запатентовано у Федеративній Республіці Німеччини, Франції та Англії та реалізовано у технічних засобах, присвячених для комплексного неруйнівного контролю трубних колон, у нормативних методичних документах із проведення неруйнівного контролю трубних колон (РД-51-01-15-86, ГСТУ 320.02829777.002-95) і нормативних керівних документах, що стосувалися організації роботи служб неруйнівного контролю.    

1979 року молодий науковець та раціоналізатор під керівництвом начальника науково-дослідного сектору Івано-Франківського інституту нафти і газу Мигаля І. Г. і його заступника Бажалука Я. М. створив науково-дослідну лабораторію методів і засобів неруйнівного контролю нафтопромислових труб. 1981 року на базі цієї лабораторії було утворено відділ № 4 СКТБ «Надра» (спеціальне конструкторсько-технологічне бюро), яке Постановою Ради Міністрів СРСР було затверджено головним у системі Мінгазпрому СРСР у галузі розроблення й організації серійного виробництва засобів неруйнівного контролю для потреб нафтогазової галузі. Виробничі проблеми, нагальні потреби вирішення технічних завдань  постійно підштовхували О. М. Карпаша до пошуку нових рішень та наукових досліджень, що вилилось у 1983 році у кандидатську дисертацію «Підвищення роботоздатності бурильних труб із конічними стабілізуючими поясками», захищену у МІНХіГП ім. І. М. Губкіна.

 

Зліва направо: проф. Володимир Івановський, завідувач кафедри машин та обладнання нафтогазової промисловості  МІНХіГП ім. І. М. Губкіна, проф. Євстахій Крижанівський, ректор ІФНТУНГ, академік Едуард Гінзбург, замісник головного редактора журналу «Надежность и сертификация оборудования для нефти и газа», проф Олег Карпаш, проректор з наукової роботи ІФНТУНГ.  

Наступним кроком у науці було дослідження нових методів контролю якості різьбових з’єднань трубних колон нових конструкцій (ТБВК, ТБПК, ОТТГ, ОТТМ, ТБО, НМК, НКБ на ін.). Традиційні методи для вирішення цього завдання не підходили. Тому О. Карпаш разом із групою дослідників запропонували, теоретично обґрунтували та дослідили нові інформаційні (діагностичні) ознаки для оцінки якості різьбових з’єднань, На основі оригінального рішення, побудованого накладанням двох розв’язків задачі Ламе для внутрішньої (труби) і зовнішньої (муфти) частин різьбового з’єднання було одержано аналітичні вирази для визначення радіальних, кільцевих напружень і переміщень залежно від величини радіального натягу. Також було встановлено характер взаємозв’язку між геометричними розмірами з’єднання, величиною натягу і напруженнями та переміщеннями. Дані дослідження стали теоретичним підґрунтям докторської дисертації  Олега Карпаша «Методи і засоби забезпечення робото здатності трубних колон», яку він успішно захистив у 1996. У 1997 році йому було присвоєно вчене звання професора.

Як авторитетний вчений, який є членом двох спеціалізованих Вчених Рад із захисту докторських дисертацій – при ФМІ ім. Г. В. Карпенка НАН України (спеціальність «Технічна діагностика») і при ІФНТУНГ (спеціальність «Прилади і системи контролю якості»), віце-президентом Українського товариства з неруйнівного контролю та технічної діагностики, обраний членом Клубу лідерів України. Керує аспірантурою за спеціальністю 05.11.13 – «Прилади і методи контролю та визначення складу речовин».

Виступ на  Національній конференції з неруйнівного контролю та технічної діагностики (м. Київ, Інститут електрозварювання ім. Є. О. Патона)

Дискусія на наукові теми з  академіком НАН України Назарчуком З. Т.

 Обговорення наукових проблем

 

Під його керівництвом та за особистої участі розроблено та впроваджено у виробництво комплекс технічних засобів, серед яких пересувні установки ПЛНК-1, ПЛНК-2, ПЛНК-5, стаціонарні установки «Ремонт-1», СОТ-1М; переносні установки «Зонд-3», «Зонд-6», окремі прилади, сервісні пристрої, технології, рекомендації та низка інших напрацювань з неруйнівного контролю і технічної діагностики нафтогазового, бурового обладнання та інструменту, які втілені в більш як в 30 нормативних документах різних рівнів (ДСТУ, ГСТУ, СОУ, СТП та інші). [1]

 

    З 1990 р. упродовж десяти років О. М. Карпаш обіймав посаду директора Івано-Франківської науково-виробничої фірми «Зонд», де за його ініціативи і безпосередньої участі запроваджено єдину у Західному регіоні України, сертифіковану в системі УкрСЕПРО, Систему Управління Якістю на відповідність вимогам стандартів ISO 9001, створено випробувальну лабораторію нафтового обладнання та інструменту, а також Атестаційний центр, що здійснював атестацію фахівців із неруйнівного контролю відповідно до європейських норм EN 473. У 1996 році НВФ «Зонд» в конкурсі якості на відповідність вимогам ISO 9001 була визнана найкращою серед малих та середніх підприємств в Україні. 

Паралельно, за сумісництвом О. М. Карпаш працював в Івано-Франківському університеті нафти і газу на посадах доцента і професора, через аспірантуру займався підготовкою наукових кадрів. З 2001 року призначений проректором з наукової роботи ІФНТУНГ, а з 2005 до 2014 року одночасно очолював кафедру технічної діагностики і моніторингу, що стала однією з кращих в університеті. Науково-педагогічна діяльність професора Олега Карпаша спрямована на впровадження інноваційної моделі підготовки технічної та управлінської еліти, тобто, формування особистості інженера і науковця нового типу, здатного цілеспрямовано змінювати і перетворювати навколишній світ в інтересах суспільства і на благо своєї Батьківщини. Він ініціював викладання в університеті нових навчальних дисциплін: «Методологія інженерної діяльності» (викладає особисто), «Основи наукової діяльності», «Стратегія сталого розвитку та інженерна освіта» для бакалаврів і магістрів інженерних спеціальностей.  

Заступник голови НАК «Нафтогаз України» В.Чупрун на кафедрі ТДМ

Свято вишиванок на кафедрі ТДМ

За участю проректора-винахідника в університеті створено спеціальний відділ з інтелектуальної власності, формується і завойовує право на життя технопарк, запроваджуються сучасні форми моніторингу, маркетингу, введення в господарський обіг та комерціалізації інтелектуального продукту, забезпечується формування інноваційної культури майбутніх фахівців, завдяки освоєнню спеціального курсу «Основи інтелектуальної власності», запровадженого в навчальний процес. [2] 

Як творча особистість, професор Карпаш О.М. зумів згуртувати навколо себе обдаровану молодь. Він сформував власну наукову школу «Методи та засоби забезпечення технологічної безпеки обладнання, споруд і конструкцій довготривалої експлуатації»  [3], започатковану 1996 року минулого століття. Основним напрямом наукових робіт ученого є дослідження та розроблення нових методів та технологій визначення фактичного технічного стану металоконструкцій довготривалої експлуатації, а також складу технологічних рідин та газів, зокрема, теплоти згорання природного газу. За основними показниками науково-технічна продукція наукової школи відповідає світовому рівню. Тут проходять становлення як вчені-винахідники обдаровані творчі особистості. Основні наукові досягнення наукової школи професора Карпаша О. М. висвітлено в докторських і кандидатських дисертаціях (3, с. 10-16), захищених під його керівництвом.

О. М. Карпаш – заступник головного редактора фахових видань: науково-технічних журналів «Нафтогазова енергетика», «Розвідка та розробка нафтових і газових родовищ», «Науковий вісник ІФНТУНГ», член редколегії науково-технічних журналів: «Технічна діагностика та неруйнівний контроль», «Методи та прилади контролю якості», «Ринок інсталяційний», «Machinery technology, Materials» (Болгарія), «Journal of Hydrocarbons Mines and Environmental Research» (Франція). 

У творчому доробку (3, с. 17- 82) доктора технічних наук, професора Карпаша О.М. майже 400 публікацій, у тому числі в науково метричних виданнях, понад 50 авторських свідоцтв і патентів, 4 монографії, 10 навчальних підручників, 41 нормативний документ. Під кураторством Карпаша О. М. в університеті створено низку інноваційних структур, серед яких: Орган із сертифікації фахівців нафтогазової галузі за вимогами IWCF, Тренажерний буровий центр DRILLSIM 5000, Лабораторія захисту та комерціалізації інтелектуальної власності, Нафтогазовий науково-технологічний парк «Технопарк», технічний комітет зі стандартизації ТК 146 «Матеріали, обладнання, технології і споруди для нафтогазової промисловості», Національний контактний пункт, Центр трансферу технологій, Центр сталого розвитку.

Виробнича база компанії DRILLING SYSTEMS (Великобританія):
апробація бурового тренажера
DRILLSIM 5000

Користується заслуженим авторитетом серед наукової спільноти. 

 

Біля стенду УТНКТД на Європейській конференції у Барселоні

Розмова з президентом НАН України академіком  Б.Патоном

 

На конференції у В’єтнамі

В Алжирі на симпозіумі з вуглеводнів в м. Гардая  

Карпаш О. М. у складі делегації Івано-Франківської області до міста-побратима Вроцлава (Польща)

У президії Всеукраїнської конференції УКНКТД у Ялті 

Карпаш О.М. активно задіяний у програмах Міжнародних проектів транскордонної співпраці у науково-освітній сфері Європейського Союзу: TEMPUS,  з досліджень та інновацій «Горизонт 2020», «QASERD», INOGATE. Тісне партнерство пов’язує його з проектом «Development of a network for the cooperation promotion of Renewable Energy Sources» («Розвиток мережі для співпраці і поширення відновлювальних джерел енергії – BUS OZE»). Результатом виконання проекту стало розроблення Плану дій сталого енергетичного розвитку м. Івано-Франківська до 2020 року.

О. М. Карпаш вручає дипломи-сертифікати проекту «Україна–Норвегія» про проходження професійної перепідготовки військовослужбовців, звільнених в запас

 

Серед учасників заключної конференції за проектом BUS OZE (2015р.)

    9 червня 2015 року у Верховній Раді України відбулись Комітетські слухання на тему «Перспективи та шляхи нарощування видобутку вітчизняних нафти та газу для підвищення енергетичної безпеки України». В роботі Комітетських слухань поруч з ректором ІФНТУНГ Є. І. Крижанівським взяв участь й проректор з наукової роботи О. М. Карпаш.

Наукова, винахідницька і педагогічна діяльність професора О. Карпаша високо поцінована на державному рівні, в громадських і наукових колах. 1999 року йому присвоєно звання «Заслужений працівник газової промисловості». Він – академік Української нафтогазової академії, Гірничої академії та Міжнародної академії стандартизації. Рішенням Міжнародного фонду підтримки соціальних ініціатив в Україні імені І. Мазепи за поданням Української Асоціації якості Карпаш О. М. занесений до «Золотої книги України – 2000», обраний членом Наукового товариства імені Т. Шевченка, 2001 року Указом Президента України йому присвоєно почесне звання «Заслужений діяч науки і техніки України», а 2006 року, за створення нових технологій для вітчизняної газовидобувної промисловості, професору О. М. Карпашу присуджена Державна премія України в галузі науки і техніки. За вагомий внесок у справу консолідації українського суспільства, розбудову демократичної, соціальної і правової держави 2010 року Указом Президента України Карпаша О.М. нагороджено орденом «За заслуги» ІІІ ступеня.

Посвідчення «Заслужений діяч науки і техніки України», 2001 р.

Державну премію в галузі науки і техніки 2006 року вручає Президент України В. Ющенко

Професор Олег Карпаш серед лауреатів Державної премії в галузі науки і техніки 2006 року

Диплом Лауреата Державної премії України в галузі науки і техніки

 

 

 

Орден «За заслуги» ІІІ ступеня, 2010 р.

Багатьма своїми досягненнями на професійній ниві Олег Михайлович завдячує своїй родині. Особливо важливим для нього є те, що сама атмосфера в сім’ї, спілкування з батьком сина - Максима Карпаша, повели його батьківською стежкою до науки. Сьогодні він успішний науковець. 

                                                             

З сином на науковій конференції                                                           З сином Максимом Карпашем у Тренажерному центрі компанії Schlumberger біля Парижу

Велике задоволення О. М. Карпашу приносить спілкування з внуками. І, хто знає, можливо, нас чекає династія науковців та винахідників.

                                                                                         

З дочкою Тетяною та внучкою Анастасією                                                                           Із сином Максимом та внучкою Віталінкою

Професор Олег Карпаш залишається упродовж років вченим-подвижником,  творчою особистістю з чітко визначеною справжньою метою життя, на досягнення якої направлено всі сили, дії та талант. Він власним прикладом, щоденною працею в поті чола та вмінням аналізувати й синтезувати результати досліджень у практичний інтелектуальний продукт переконує учнів і послідовників, які стали на нелегкий науковий шлях, в тому, що  коли наука досягає певної вершини, з неї відкривається перспектива подальшого шляху до нових вершин.  

Інформація оновлюється

Джерело інформації:

  1. Етюди про галицьких кмітливців : збірка портретних автобіографічних нарисів винахідників Прикарпаття : довід. вид. / Б. І. Середюк. – Івано-Франківськ : ПП Супрун, 2005. – С. 117-120.
  2. Карпаш Олег Михайлович // Видатнi дiячi Прикарпаття: вчені-науковці. – Режим доступу: http://www.lib.if.ua/dbase/persons.php?action=sort&q=11&by=nomination
  3. Карпаш Олег Михайлович. Наукова школа «Методи та засоби забезпечення технологічної безпеки обладнання, споруд і конструкцій довготривалої експлуатації»:  біобібліогр. покажчик / Відп. за вип. Шатан Є.В. – Івано-Франківськ : ІФНТУНГ,  2015. –  83 с.
  4. Карпаш Олег Михайлович // Енциклопедія сучасної України: веб-версія. – Режим доступу:   http://esu.com.ua/search_articles.php?id=9984
  5. Карпаш Олег Михайлович // База патентів України. – Режим доступу: http://uapatents.com/patents/karpash-oleg-mikhajjlovich